АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц –14000/2010 року Головуючий по 1-й інстанції :
Кузіна Ж.В.
Суддя-доповідач: Карнаух П.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 грудня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Обідіної О.І.,
Суддів: Карнауха П.М., Дряниці Ю.В.
при секретарі: Ткаченко Т.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Київського районного суду м.Полтави від 9 вересня 2010 року
у справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю, стягнення грошової компенсації за частину спільного майна.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,-
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю, стягнення грошової компенсації за частину спільного майна у розмірі 15 тисяч грн., посилаючись на те, що вона з 24.04.1996 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який було розірвано 24.09.2009 р. У грудні 2006 року за спільні сімейні кошти сторонами був придбаний автомобіль Рено, днз НОМЕР_1, який був зареєстрований на ім’я відповідача. 23.06.2009 р. відповідачем був знятий даний автомобіль з реєстрації та реалізований за 30 000 грн. Оскільки автомобіль був придбаний в період шлюбу, то він повинен бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню ? частина вартості реалізованого автомобіля.
Ухвалою суду від 09.02.2010 року до участі у справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_6
Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 9 вересня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 кошти у розмірі 6 тисяч гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 прохає рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
Згідно п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.57 СК України суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
Якщо у придбанні майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 24 квітня 1996 року по 24 вересня 2009 року, коли шлюб був розірваний рішенням Київського районного суду м.Полтави.
6 лютого 2007 року, тобто в період шлюбу, відповідач придбав автомобіль Рено, 2001 року випуску, днз НОМЕР_1.
Частина коштів в рахунок оплати вартості автомобіля була виручена від продажу автомобіля Опель, який був придбаний сторонами у 2004 році та проданий за 3 тисячі доларів США, що є еквівалентом 7 тис. грн.
Як пояснив відповідач, решта суми – 31 500 грн., згідно боргової розписки була позичена ОСОБА_3 у ОСОБА_7, який є рідним дядьком позивача.
Згідно розписки від 2 червня 2008 року ОСОБА_3 повернув ОСОБА_7 кошти за період з травня 2007 року по травень 2008 року у розмірі 5000 грн. та розписки від 20 грудня 2009 року ОСОБА_3 повернув кошти за період з червня 2008 року по грудень 2009 року в сумі 20 000 грн. про що свідчать світлокопії розписок додані до матеріалів справи.
Проте, колегія суддів відноситься до даних світлокопій розписок критично і не може їх взяти до уваги тому, що вони складалися близькими та родичами відповідача, які можуть бути зацікавлені в розгляді даної справи.
Згідно проведеної у справі судової автотоварознавчої експертизи з оцінки транспортного засобу від 17 листопада 2010 року вартість спірного автомобіля Рено, днз НОМЕР_1 складає 50834,80 грн.
Таким чином, враховуючи висновки даної експертизи, що вартість спірного автомобіля на момент реалізації складала 50834,80 грн. , колегія суддів вважає за необхідне ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву ОСОБА_4, не виходячи за межі позовних вимог, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 15 тис грн. грошової компенсації за частину спільного майна.
Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що згідно договору купівлі-продажу(біржового контракту) автомобіля Рено, 2001 року випуску, днз НОМЕР_1, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, ціна договору – 50,00 грн, спростовується висновком вищевказаної судової автотоварознавчої експертизи з оцінки транспортного засобу від 17 листопада 2010 року.
За таких обставин, колегія судів приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 15 тис грн. грошової компенсації за частину автомобіля, придбаного в період шлюбу.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 п.3, 4, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м.Полтави від 9 вересня 2010 року скасувати.
Постановити нове рішення, яким стягнути ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 15 тис грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий: /підпис/ О.І. Обідіна
Судді: /підпис/ П.М. Карнаух
/підпис/ Ю.В. Дряниця
Копія згідно: