РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-0-76/2010

14 грудня 2010 року                                                                  Козівський районний суд  

                                                                                                    Тернопільської області

в складі: головуючого судді          Вирсти М.М.

                        при секретарі           Фещак Г.М.

             за участю:  заявниці           ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козові справу за заявою ОСОБА_1 про тлумачення заповіту,-

В С Т А Н О В И В:

Заявниця вказує, що її тіткою була ОСОБА_2, яка проживала в АДРЕСА_2, 14 червня 2010 року склала заповіт, посвідчений секретарем Купчинецької сільської ради, Козівського району, згідно якого заповіла заявниці житловий будинок, господарський будинок, земельні ділянки 2,19 га. згідно державного акту ЯД № НОМЕР_1, 0,21 га. згідно державного акту ЯД № НОМЕР_2, 0,25 га. згідно державного акту ЯД № НОМЕР_3, майновий сертифікат ТР-УІІІ № НОМЕР_4 виданий Купчинецькою сільською радою, та грошові заощадження.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Заявниця звернулася в Козівську державну нотаріальну контору із питанням прийняття спадщини за заповітом, однак не може цього зробити, оскільки в заповіті не вказана адреса знаходження житлового та господарських будинків.

Просить розтлумачити заповіт, та встановити, що тітка заявниці ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, складаючи 14 червня 2010 року заповіт, мала намір заповісти їй житловий будинок та господарський будинок, що знаходяться в АДРЕСА_2.

В судовому засіданні заявниця заявлені вимоги підтримала, просить їх задоволити.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 14 червня 2010 року, будучи секретарем Купчинецької сільської ради, Козівського району, посвідчувала заповіт ОСОБА_2, згідно якого вона заповіла заявниці ОСОБА_1 житловий та господарський будинок, що знаходяться в АДРЕСА_2, проте, при складанні даного заповіту нею було допущено помилку, а саме, не вказано адреси знаходження будинку.

Суд не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідком. Дані про її заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні.  

Суд, заслухавши покази заявниці, свідка ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями від 08 листопада 2001 року, ОСОБА_2 належала на праві приватної власності ? частина житлового будинку із надвірними будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_2 (а.с.5).

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, показами свідка ОСОБА_3, що дійсно 14 червня 2010 року ОСОБА_2 складаючи заповіт, мала намір заповісти ОСОБА_1 житловий та господарський будинок, що знаходяться в АДРЕСА_2 .

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи  на випадок своєї смерті і у відповідності до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.  

Відповідно ст. 1256 ЦК України, тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями, у разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту  здійснюється судом  відповідно до ст. 213 ЦК України.

Відповідно ст. 213 ЦК України, на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

При  тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для  всього змісту  правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній  сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з’ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст  попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, ч. 2 ст. 256, 259 ЦПК України, ст.ст. 213, 1256 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про тлумачення заповіту -  задоволити.

Встановити, що ОСОБА_2, яка проживала в АДРЕСА_2, та померла ІНФОРМАЦІЯ_1, заповітом від 14 червня 2010 року заповіла ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканці АДРЕСА_1, житловий та господарський будинки, що знаходяться в АДРЕСА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Тернопільської області через Козівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                                                                 Суддя:                         підпис

                                                      З оригіналом                          вірно

    ГОЛОВА СУДУ:                                        Б.В. БОДНАРУК