КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                                              Справа № 2-4862/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 грудня  2010 року                                                              м. Макіївка      

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуюча суддя         Шуляк Л.В.

при секретарі             Ходацькій М.В.

за участю позивачки         ОСОБА_1        

відповідача             ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про  стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

    15 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з уточненим під час розгляду справи позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнньої дитини, мотивуючи вимоги тим, що відповідач не належним чином бере участь у матеріальному  утриманні їх сумісної дитини – сина ОСОБА_3, чим порушує його права на достатній рівень життя.

    У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги, в обґрунтування яких пояснила, що з 11 лютого 2006 року перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі. Від сумісного проживання мають неповнолітню дитину –  сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням місцевого суду від 31 березня 2009 року шлюб між нею та ОСОБА_2 розірвано. З 22 травня 2008 року вони з відповідачем проживають за різними адресами, не ведуть сумісне господарство і мають окремий бюджет. Син знаходиться на її повному утриманні, відповідач у добровільному порядку надає матеріальну допомогу на утримання дитини, розмір якої визначає сам та робить це нерегулярно. Вона не хоче залежати від волевиявлення відповідача, а бажає отримувати аліменти за виконавчим листом. Домовленості з відповідачем про спосіб виконання його обов'язку по матеріальному забезпеченню дитини не досягнуто.

Посилаючись на наведені обставини, позивачка просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини  у розмірі  ј частини  усіх видів його доходів, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.            

    Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі, згоден з розміром аліментів, вказаних позивачкою. Окрім того пояснив, що з 22 травня 2008 року вони з позивачкою припинили сімейні стосунки, а у березні 2009 року  шлюб між ними розірвано за рішенням суду. Вони з ОСОБА_1 тривалий час проживають за різними адресами.   Він у добровільному порядку надає матеріальну допомогу на утримання дитини, розмір якої визначає сам, однак не заперечує, щоб аліменти стягувались з нього за виконавчим листом.

    Вислухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України ),  установив наступне.

    ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 11 лютого 2006 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 119. Від спільного проживання подружжя має неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з матір*ю і на утримання якого відповідач  надає матеріальну допомогу, розмір якої визначає сам.

      Рішенням Кіровського районного суду м. Макіїіки від 31 березня 2009 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. З 22 травня 2008  року сторони проживають окремо, не ведуть сумісне господарство та мають окремий бюджет.

    Батько дитини ОСОБА_2 проживає окремо від дитини і на її утримання  надає матеріальну допомогу, розмір якої визначає сам.

            Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

    Обов'язок батьків по втримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплена в ч. 2 ст. 51 Конституції України й ст. 180 Сімейного кодексу України. У випадку ухилення батьків від виконання цього обов'язку, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу його матері, батька й (або) у твердій грошовій сумі ( ст. 181 Сімейного кодексу України).

Відповідач ОСОБА_2 є приватним підприємцем, працює в службі таксі № 1561 міста Макіївки, систематично отримує заробітну плату. Він фізично здоровий, проживає окремо від сім*ї, на його утриманні інші неповнолітні діти й непрацездатні члени родини (утриманці) не перебувають.

Зазначені обставини при судовому розгляді визнані сторонами.

Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_2 від обов’язку утримання неповнолітньої дитини судом не встановлено. Домовленості між батьками щодо способу утримання дітей не досягнуто.

    Оцінивши надані по справі докази, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_2  не у повній мірі виконує у відношенні своєї неповнолітньої дитини передбачені сімейним законодавством батьківські обов’язки з її утримання, чим порушує право дитини на достатній рівень життя, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

    Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує вищенаведені обставини, майновий і сімейний стан відповідача та визначає аліменти на утримання неповнолітньої дитини у відсотковому співвідношенні – у розмірі однієї четвертої частини від заробітку ( доходу) його батька – ОСОБА_2    

    Відповідно до статей 81, 88 ЦПК України, оскільки позивачка звільнена від сплати судових витрат при звернені з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 коп.  

    Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дітей за один місяць згідно із положеннями статті 367 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

    На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60,  81, 88, 212,213, 214, 215, 367 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 180-183,191 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про  стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини   задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця селища Южний, Мілославського району Рязанської області, Російської Федерації, що мешкає за адресою: 86147, АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: 86130, АДРЕСА_3, аліменти в розмірі однієї четвертої частини його заробітку (доходу ), але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дитини – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь матері ОСОБА_1 ,  що мешкає за адресою: 86147, АДРЕСА_2  щомісяця, починаючи з 15 листопада 2010 року, до  досягнення  дитиною повноліття.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави: судовий збір  у розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення  у розмірі 120 грн.

    Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2   аліментів на утримання дитини на користь ОСОБА_1   у межах платежу за один місяць   підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається  Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

              Суддя: