КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                                              Справа № 2-4554/10

  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

13 грудня 2010 року                                                                                                         м. Макіївка

    Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

                            головуюча суддя         Шуляк Л.В.

                            при секретарі             Ходацькій М.В.

                            за участю позивачки         ОСОБА_1

                            відповідача             ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до  ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

    13 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням подружнього життя і неможливістю збереження сім’ї.  

    У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послалася на факти і обставини, викладені у заяві, та зазначила, що з 02 вересня 2003 року перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалося, оскільки у кожного з них різні, не співпадаючи погляди на питання подружніх взаємовідносин і поведінки у сім’ї, у зв’язку з чим між ними постійно виникали суперечки. З вересня 2009 року вони припинили шлюбні відносини, вона пішла від чоловіка, з цього ж часу вони проживають за різними адресами, між собою не спілкуються, не ведуть сумісне господарство і мають окремий бюджет. Вона втратила до ОСОБА_2 почуття любові та поваги, зустрічається з іншим чоловіком. У наданий судом строк вони з відповідачем не помирилися. За наведених обставин вона дійшла висновку, що примирення між ними та подальше подружнє життя стало неможливим, а збереження шлюбу суперечить інтересам кожного із них.

Посилаючись на наведені обставини, позивачка просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, на зміні її прізвища на дошлюбне Бачурина не наполягає.

Відповідач ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 визнав, погодившись з викладеними у ньому обставинами та поясненнями позивачки в суді, пояснивши, що шлюб з ОСОБА_1 для нього перший. У наданий судом строк вони з ОСОБА_1 не помирилися. Він втратив до дружини почуття любові, вважає, що їх см*ю зберігти не можливо.    

    Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

    ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 02 вересня 2003 року у міському відділі реєстрації актів громадянського стану м. Макіївки Донецького обласного управління юстиції, про що в книзі реєстрації актів про одруження 02 вересня 2003 року зроблено запис за № 1051. Подружжя має доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на теперешній час проживає з матір*ю і на утримання якої відповідач сплачує аліменти за рішенням суду. Для кожного з подружжя цей шлюб перший.

    Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Рішення про розірвання шлюбу, як визначено нормою статті 112 СК України, суд постановляє якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

    Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вересня 2009 року припинили шлюбні відносини і з цьго часу мешкають за різними адресами, не ведуть сумісне господарство та мають окремий бюджет.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2010 року сторонам  було надано строк для примирення тривалістю 2 місяці. За цей час подружжя не здійснили жодних дій щодо збереження сімейних стосунків,  позивачка ставиться до відповідача вкрай негативно. За таких обставин суд вважає, що надання подружжю нового строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства та інтересам позивачки.

             Згідно до положень статті 3 СК України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки.

             Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, причини розлучення, небажання сторін продовжувати шлюбні відносини,  суд дійшов висновку, що подальше подружнє життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, збереження їх сім’ї є неможливе та суперечить їх інтересам. Заява відповідає дійсній волі дружини, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

    Позивачка не наполягає на відновленні її дошлюбного прізвища, та не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов’язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 110-112 Сімейного кодексу України, суд

В  И  Р  І  Ш  И  В:

    Позов ОСОБА_1 до  ОСОБА_2  про розірвання шлюбу задовольнити.

    Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3  та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 02 вересня 2003 року у міському відділі реєстрації актів громадянського стану міста Макіївки Донецького обласного управління юстиції, актовий запис № 1051, розірвати.

    За вибором позивачки її прізвище ОСОБА_1 залишити без зміни.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: