Справа № 2-а-619/10

     П О С Т А Н О В А

      І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30 грудня 2010 року                             м. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого – судді Трагнюк В.Р., при секретарі – Конар В.М., за участі позивача – ОСОБА_1, представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі про зобов’язання вчинити певні дії,

    В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі про зобов’язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності до п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від останньої роботи чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах, зайнятих повний робочий день із шкідливими і важкими умовами праці,- за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затв. Кабінетом Міністрів України. Так, 25 травня 2010 року позивач звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі про призначення пенсії на пільгових умовах в зв»язку із тим, що на день звернення йому виповнилось 55 років, його пільговий стаж становив 13 років і  6 місяців, а загальний стаз 34 роки і 16 днів. Зокрема з 02.06.1980 року по 01.12.1993 року він працював електрогазозварником V розряду на ВТП «Цегельник», що стверджується архівною довідкою та записами у трудовій книжці. Ця робота відноситься до шкідливої роботи по Списку №2 згідно розділу XXXII постанови Кабінету Міністрів СРСР за № 1173 від 22.08.1956 року та постанови Кабінету Міністрів України за № 36 від 16.01.2003 року.  Позивач вважає, що відповідач неправомірно відмовив в оформленні пенсії за віком на пільгових умовах. Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров»я і працездатність працівників в процесу трудової діяльності. Відповідно до п.1,2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року за № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров»я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або повноваженим органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Частиною 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємств, організації. Таким чином, законодавцем покладено обов`язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Оглядовий лист Вищого адміністративного Суду України від 14.08.2008 року № 1406/100/13-08 «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення за результатами справ, розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку»).

Позивач в судовому засіданні обставини та вимоги позову підтримав та просив такі задовольнити з підстав наведених у позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, у задоволенні просив відмовити, оскільки управлінням Пенсійного фонду України не було відмовлено позивачу у призначенні пільгової пенсії і їх дії є правомірні.

Заслухавши сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Суд констатує, що наявні по даній конкретній справі правовідносини регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення”, П остановою Кабінету Міністрів СРСР за № 1173 від 22.08.1956 року та Постановою Кабінету Міністрів України за № 36 від 16.01.2003 року .

У відповідності до п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від останньої роботи чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах, зайнятих повний робочий день із шкідливими і важкими умовами праці,- за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затв. Кабінетом Міністрів України.

25 травня 2010 року позивач звернувся відповідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі про призначення пенсії на пільгових умовах в зв»язку із тим, що його пільговий стаж становить більше 13 років 6 місяців, а загальний 34 роки 16 днів,  і йому  виповнилось 55 років (а.с.7). Більше 13 років пропрацював електрогазозварником, що дає йому право на отримання пільгової пенсії і стверджується записами у трудовій книжці, а також архівною довідкою а саме: в ВТП «Цегельник» електрогазозварником з 02 червня 1980 року і по 01 грудня 1993 року, стаж роботи – 13 років і 6 місяців (а.с.6,12-14). Загальний трудовий стаж складає 34 роки 16 днів, що також стверджується записами у трудовій книжці (а.с.12-14).

Ця робота відноситься до шкідливої роботи по Списку №2 згідно розділу XXXII постанови Кабінету Міністрів СРСР за № 1173 від 22.08.1956 року та постанови Кабінету Міністрів України за № 36 від 16.01.2003 року.

Відповідач відмовив в оформленні пільгової пенсії 10 червня 2010 року в зв`язку з тим, що серед поданих позивачем матеріалів відсутні результати атестації робочих місць за час роботи з 1992 року, а пільговий стаж складає 12 років 2 місяці 20 днів (а.с.19).

Суд констатує, що атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров»я і працездатність працівників в процесу трудової діяльності. Відповідно до п.1,2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року за № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров»я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або повноваженим органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Частиною 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємств, організації. Таким чином, законодавцем покладено обов’язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Оглядовий лист Вищого адміністративного Суду України від 14.08.2008 року № 1406/100/13-08 «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення за результатами справ, розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку»).

Керуючись ст.ст. 9,11,49,51, 90, 94, 158-163 КАС України, п.”б” ст.13 Законом України “Про пенсійне забезпечення”, П остановою Кабінету Міністрів СРСР за № 1173 від 22.08.1956 року та Постановою Кабінету Міністрів України за № 36 від 16.01.2003 року суд,-

                         П о с т а н о в и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов'язати  Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі  прийняти рішення, яким призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 29 лютого 2010 року пільгову пенсію, передбачену п.”б” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

Головуючий:                             Трагнюк В.Р.