Справа №22-15550 головуючий в 1 інстанції Українець В.В.
Категорія доповідач Остапчук Д.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
7 грудня 2010 колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого Остапчука Д.О.
суддів: Барановської Л.В., Побірченко Т.І.
при секретарі Ражевій В.В.
у відкритому судовому засіданні в м.Києві розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м.Києва від 6 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи: Універсальна товарна біржа «Укрресурс», брокер брокерської контори № 9 ОСОБА_4, Білоцерківський МРЕВ Управління ДАІ ГУ МВС України в Київській області, МРЕВ-3 Управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві, про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог: Універсальна товарна біржа «Укрресурс», брокер Брокерської контори № 9 ОСОБА_4 про визнання права власності на автомобіль,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 16 січня 2007 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3. відмовлено повністю.
У січні 2010 року ОСОБА_2 звернулася в суд з заявою про виправлення помилок у виконавчих листах, виданих на виконання зазначеного рішення. Посилається на те, що у зазначених листах помилково зазначено стягувачем не її, а відповідача ОСОБА_1.
Ухвалою Солом`янського районного суду м.Києва від 6 квітня 2010 року заяву задоволено.
Виправлено помилки у двох виконавчих листах № 2-201/07 про зобов’язання вчинити дії Білоцерківським МРЕВ Управління ДАІ ГУ МВС України в Київській області та МРЕВ-3 Управління ДАЇ ГУ МВС України в м. Києві, виданих Солом’янським районним судом м. Києва 01 листопада 2007 року у даній справі та зазначено стягувачем у цих листах замість ОСОБА_1 ОСОБА_2.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, оскаржувану ухвалу суду вважає незаконною, просить її скасувати, справу направити на новий розгляд.
Зазначає, що суд вносячи зміни у виконавчі листи стосовно стягувача, не звернув уваги на те, що у ОСОБА_2 відповідно до закону відсутнє право на вчинення такої дії, у суду відповідно не було підстав задовольняти цю заяву.
Більше того, оскільки право на спірний автомобіль за ним визнано рішенням суду про поділ спільного майна подружжя, то саме він є стягувачем у відносинах з органами ДАІ у цій справі.
Перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваної ухвали у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі , чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Судом встановлено, що рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 16 січня 2007 року,залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 липня 2007 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково (т. 1, а.с. 245-249).
01 листопада 2007 року на підставі зазначеного рішення Солом’янським районним судом видано два виконавчі листи (т. 1, а.с. 339).
Вирішуючи питання про виправлення помилок у двох виконавчих листах, суд як на підставу для постановлення такої ухвали, послався на дві ксерокопії вказаних листів, що були надані заявницею ОСОБА_2.
У наданих суду копіях зазначених виконавчих листів № 2-201/07 від 01 листопада 2007 року (т. 2, с. 3,4 ) про зобов’язання вчинити дії Білоцерківським МРЕВ Управління ДАІ ГУ МВС України в Київській області та МРЕВ-3 Управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві стягувачем зазначений не позивачка – ОСОБА_2, а один з відповідачів – ОСОБА_1.
В той же час, суд вирішуючи заяву ОСОБА_2, у обраний нею спосіб, не звернув уваги на те, що зазначені ксерокопії не мають ознак документів, отриманих у порядку встановленому законом, а оригінали виконавчих листів судом взагалі не досліджувались.
Таке свідчить про те, що за відсутності оригіналів виконавчих листів та дослідження з цього приводу інших допустимих доказів, питання про виправлення помилок у згаданих виконавчих листах за правилами ч.2 ст.. 369 ЦПК України, судом вирішено передчасно.
У зв`язку з цим та враховуючи, що судоми порушено порядок вирішення заяви ОСОБА_2 про виправлення помилок у виконавчих листах, то за правилами ст..312 ЦПК України, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з передачею заяви ОСОБА_2 до того ж суду для вирішення по суті.
Керуючись ст.301,303,312,317,218 ЦПК України, колегія
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Солом`янського районного суду м.Києва від 6 квітня 2010 року скасувати, заяву ОСОБА_2 направити до того ж суду для вирішення по суті.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: