Судове рішення 22ц-14469-2010 від 06.01.2011

Судове рішення #13041582

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц -14469-2010 Головуючий по 1-й інстанції:

Бутенко С.Б.

Суддя-доповідач: Прядкіна О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2010 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді Макарчука М.А.

Суддів Прядкіної О.В., Дряниці Ю.В.

При секретарі Ткаченко Т.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною cкаргою ОСОБА_3

на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 02 листопада 2010р.

по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про визнання пункту кредитного договору та повідомлення банку недійсними , зобов»язання вчинити певні дії та розірвати кредитний договір

колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2010р. ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом. Вказував, що 14 серпня 2007р. між ним та ЗАТ КБ”Приватбанк” укладений кредитний договір про надання йому кредитних коштів в сумі 62 535,92 грн. строком до 14.08.2014р. для придбання автомобіля із сплатою за користування кредитом 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

У січні 2009р. ним було отримано повідомлення про одностороннє збільшення банком з 1 лютого 2010р. відсоткової ставки за користування кредитом до 27,48% на рік.

Вважає, що таке підвищення порушує його права, як споживача та норми ст.1056-1 ЦК України, а тому просив визнати недійсними п.2.3.1 кредитного договору № PLRLANO2007755 від 14 серпня 2007р. та повідомлення „Приватбанку” від 06 січня 2009р. за договором щодо збільшення відсоткової ставки . Провести перерахунок заборгованості за названим кредитним договором та розірвати його.

У жовтні 2010р. уточнив позовні вимоги та додатково просив здійснити перерахунок заборгованості з 1 листопада 2008р., коли без його згоди та повідомлення банк підвищив відсоткову ставку до 17,04% та списати пеню, яка виникла за кредитним договором.

-2-

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 02 листопада 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржено ОСОБА_3, який в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, неповного з” ясування обставин справи.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав :

Судом першої інстанції встановлено, що 14 серпня 2007 року позивач уклав із відповідачем кредитний договір № PLRLANO2007755 , за яким одержав строком до 14 серпня 2014 року 62 535,92 грн. на придбання автомобіля з умовою сплати за користування кредитом процентів у розмірі 1, 17% на місяць на суму залишку кредиту.

Пунктом 2.3.1 кредитного договору передбачене право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні.

Установлено, що листом, який датований та направлений позивачу 6 січня 2009 року, ЗАТ КБ «ПриватБанк» повідомило ОСОБА_3 про те, що з 1 лютого 2009 року процентна ставка за кредитом для нього становитиме 27,48% на рік.

Проценти за користування кредитом у вказаному розмірі ЗАТ КБ «ПриватБанк» розпочало нараховувати позивачу з 1 лютого 2009 року.

Відмовляючи з задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що банк діяв відповідно до умов п. 2.3.1 укладеного між сторонами кредитного договору, який є чинним та дії банку відбулися до набрання чинності Закону України № 661-VІ від 12 грудня 2008 року.

Проте, погодитись з такими висновками суду не можна, так як на час направлення позивачу листа щодо збільшення процентної ставки – 8 січня 2009 року ( а.с.21), ЗАТ КБ «ПриватБанк» було достовірно відомо про те, що 9 січня 2009 року набирає чинності Закон України № 661-VІ від 12 грудня 2008 року « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку », що був опублікований в газеті „ Урядовий кур'єр” вiд 30.12.2008 - № 246 і збільшення банком розміру процентів за кредитними договорами у односторонньому порядку з 1 лютого 2009 року є незаконним, оскільки на той час уже була чинною стаття 1056-1 ЦК України про заборону таких дій.

Враховуючи факт збільшення відповідачем розміру процентної ставки саме з 1 лютого 2009 року, тобто після набрання чинності Законом України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку » колегія суддів приходить до висновку про безпідставне збільшення ПАТ«ПриватБанк» з 1 лютого 2010р. відсоткової ставки за користування ОСОБА_3 кредитом до 27,48% на рік, скасування рішення місцевого суду в цій частині та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог в цій частині.

-3-

Стосовно позовних вимог ОСОБА_3 щодо законності підвищення з 1 листопада 2008р. відсоткової ставки до 17,04%, то ці вимоги також підлягають задоволенню.

Відповідно до умов кредитного договору банк повинен письмово повідомити позичальника про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

З”ясовуючи чи є належним повідомленням боржника, колегія суддів встановила, що листом від 10.10.2008р. банк ніби-то повідомив ОСОБА_3 про зазначені зміни оплати відсоткової ставки (а.с.60). На підтвердження відправлення зазначеного листа банком наданий реєстр № 407/3 від 09.10.2008р. (а.с.61-62).

Банк не доказав факту вручення боржнику повідомлення від 10.10.2008р. , а ОСОБА_3 категорично заперечує його отримання, то колегія суддів вважає, що банк не виконав положень п. 2.3.1 щодо належного повідомлення позичальника , а тому банк не набув права на нарахування з 1 листопада 2008р. збільшеної відсоткової ставки за кредитом.

За таких обставин рішення місцевого суду підлягає скасуванню в цій частині із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог щодо зобов»язання відповідача здійснити перерахунок заборгованості з 1 листопада 2008р. за кредитним договором,укладеним між сторонами, виходячи з процентної ставки за користування кредитом 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

Вимоги позивача по розірванню кредитного договору не ґрунтуються на положеннях, визначених ст.652 ЦК України, а тому задоволенню не підлягають.

Вимоги про визнання недійсним п.2.3.1 кредитного договору на час його укладання відповідали положенням ст. 1054 ЦК України.

Вимоги ОСОБА_3 щодо визнання недійсним повідомлення „Приватбанку” від 06 січня 2009р. також не можуть бути задоволені, так як не передбачено чинним законодавством в якості способу захисту прав, а оскарженню підлягають дії банку.

Тому рішення суду в цій частині слід залишити без змін.

Керуючись ст.303,304,309 ч.1 п.п.3,4,316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 02 листопада 2010 року скасувати в частині відмови в задоволенні вимог про безпідставне збільшення з 1 листопада 2008р. та 1 лютого 2009р. відсоткової ставки за користування кредитом.

Ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в цій частині.

Зобов»язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» провести перерахунок заборгованості з 1 листопада 2008р. та 1 лютого 2009р. за кредитним договором, № PLRLANO2007755 від 14 серпня 2007р., укладеним між ОСОБА_3 та ПАТ КБ„Приватбанк”, виходячи з процентної ставки за користування кредитом 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

В іншій частині рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 02 листопада 2010р. залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

С У Д Д І