ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

20.12.2010Справа №2-26/5098-2010

За позовом Фороської селищної ради (98690, м. Ялта, смт. Форос, вул. Космонавтів, 3)

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (95000, АДРЕСА_1)

про розірвання договору оренди.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача – не з’явився,

від відповідача – Квасніков М.О., представник, довіреність №1421 від 29.04.2009р.

Суть спору: позивач - Фороська селищна рада звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про розірвання договору № 9 укладеного між Фороською селищною радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 09.09.2004р., зареєстрованого 20.09.2004р. за №00122, а також стягнення з відповідача заборгованості з орендної платні за землю у розмірі 135491,94 грн., яка виникла внаслідок закінчення строку дії пільгової ставки по орендній платні згідно договору № 9 від 09.09.2004р.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідачем не виконуються зобов’язання за оскаржуваним договором щодо внесення орендної плати без пільгової ставки, адже дія вказаної ставки припинилась після спливу трирічного строку з дати укладення спірного договору. Крім того позивачем у зв’язку із невиконанням відповідачем зобов’язань щодо внесення орендних платежів у встановленому розмірі, прийнято рішення про скасування рішення ради щодо затвердження проекту землеустрою та передачі спірної земельної ділянки в оренду, а також вказаним рішенням припинено право користування відповідача земельною ділянкою переданою в оренду за спірним рішенням.

Відповідачем позовні вимоги не визнавались з підстав наведених у наданому відзиві на позов.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні яке відбулося 20.12.2010р. відповідачем заперечення на позов підтримані.

Позивач явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, оскільки позивачем порушено приписи ст. 22 ГПК України щодо належного виконання своїх прав та обов’язків, суд вважає за можливе розгляд справи без участи позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

 встановив:

Рішенням 25-ї сесії 24-го скликання Фороської селищної ради за № 06 від 12.07.2004р. було зокрема вирішено: затвердити Суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 проект землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,2633 га для будівництва та обслуговування торгово-побутового комплексу в районі приринкової площі смт. Форос та надати відповідачу вказану земельну ділянку в оренду строком на 49 років.

У виконання вказаного рішення 09.09.2004р. між Фороською селищною радою та Суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки за № 9, предметом якого є передача за плату у користування відповідача земельної ділянки площею 0,2633га розташованої за адресою: м. Ялта, смт. Форос в районі приринкової площі.

Строк дії договору визначено у 49 років (п. 2.1. договору).

Об’єкт оренди передано відповідачу для будівництва та обслуговування торгово-побутового комплексу. (п. 4.3. договору).

Державна реєстрація вказаного договору проведена Кримською філією ДП Центр державного земельного кадастру  20.09.2004р., реєстраційний номер 00122.

30.04.2009р. Фороською селищною радою на 39-й сесії 05-го скликання прийнято рішення за № 04 «Про ситуацію, що склалася з договором оренди земельної ділянки площею 0,2633 га № 9 від 09.09.2004р. з СПД ОСОБА_1»

Вказаним рішенням у зв’язку із спливом строку дії пільгової ставки по платі за оренду землі, оскільки СПД ОСОБА_1 продовжує платити по пільговій ставці в наслідок чого за нею утворилася заборгованість у сумі 54341,92 грн., було вирішено скасувати рішення 25-ї сесії 24-го скликання Фороської селищної ради за № 06 від 12.07.2004р. яким відповідачу було затверджено проект землеустрою та передано в оренду земельну ділянку площею 0,2633 га, а також припинено право користування земельною ділянкою площею 0,2633 га переданої СПД ОСОБА_1 за договором оренди № 9 від 09.09.2004р. Також вказаним рішенням рекомендовано звернутись до суду про розірвання договору оренди та стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі.

Дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що в позові має бути відмовлено у зв’язку з наступним.

Пунктом 3.1. оскаржуваного договору визначено, що розмір орендної плати згідно розрахунку складає 8721,02 грн. на рік на період будівництва але не більше трьох років та 43605,15 грн. на рік після введення в експлуатацію.

Доводи позивача про те, що по спливу трьох років після укладення оскаржуваного договору орендна плата складає 43605,15 грн. на рік є безпідставними, оскільки виходячи зі змісту пункту 3.1. вказаного договору, розмір орендної плати у сумі 43605,15 грн. на рік має сплачуватись орендарем після введення в експлуатацію торгово-побутового комплексу під будівництво якого надано в користування земельну ділянку за спірним договором.

Постановою господарського суду АР Крим від 22-23.08.2006р. яка залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.09.2009р. (а.с. 40-41) було зокрема визнано нечинним рішення Виконавчого комітету Фороської селищної ради № 68 від 26.05.2006р. «Про відмову в затвердженні акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом торговельно-побутового комплексу», а також зобов’язано Виконавчий комітет Фороської селищної ради прийняти в строк не більше трьох робочих днів рішення про затвердження акту Державної приймальної комісії про введення в експлуатацію закінченого будівництвом санітарно-побутового будинку.

Однак доказів введення в експлуатацію торгово-побутового комплексу під будівництво якого надано в користування земельну ділянку за спірним договором та прийняття рішення про затвердження акту Державної приймальної комісії про введення в експлуатацію вказаного об’єкту, на дату розгляду справи суду не подавалось. Таким чином у відповідача не виникло обов’язку сплачувати орендну плату у розмірі 43605,15 грн. на рік.

Отже позивачем неправомірно нараховано суму заборгованості по орендній платі за землю виходячи з розміру 43605,15 грн. на рік та безпідставно вказується на невиконання відповідачем зобов’язань по сплаті орендної плати, адже орендна плата сплачується відповідачем, але з розрахунку 8721,02 грн. на рік.

Натомість суд погоджується із доводами позивача про те, що орендна плата у розмірі 8721,02 грн. має сплачуватись відповідачем не більше трьох років, однак яка сума оренди має сплачуватись відповідачем в період після закінчення трьох років та до здачі торгово-побутового комплексу в експлуатацію умовами договору оренди не визначено, яких-небудь додаткових угод з цього приводу сторонами не укладалось.

Таким чином доводи про те, що відповідач безпідставно продовжує сплачувати орендну плату з урахуванням пільгової ставки, є безпідставними, адже позивач самостійно не визначив в спірному договорі який розмір орендної плати становитиме до здачі торгово-побутового комплексу в експлуатацію та із закінченням трирічного строку на будівництво вказаного об’єкту.

Крім того слід зазначити, що після закінчення відповідачем будівництва торгово-побутового комплексу, рішенням Виконавчого комітету Фороської селищної ради  за № 107 від 20.09.2006р. оформлено право комунальної власності на вказаний об’єкт за Фроською селищною радою. Однак вказаний акт виконавчого органу Фороської селищної ради було визнано нечинним постановою господарського суду АР Крим від 21.05.2007р. яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.07.2007р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.12.2008р. (а.с. 37-39).

З урахуванням наведеного суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача нарахованої позивачем заборгованості по орендній платі за період після спливу трирічного строку встановленого п. 3.1. договору, у сумі 135491,94 грн.  

Ст. 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно зі статтею 32 вказаного закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України однією з підстав для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, відповідач сплачує орендну плату з розрахунку 8721,02 грн. на рік.

Заборгованості, виходячи з вказаного розміру орендної плати, за відповідачем не обліковується.

Нарахування позивачем заборгованості у сумі 135491,94 грн. виходячи з орендної плати у розмірі  43605,15 грн. на рік як встановлено судом є безпідставним, а відтак твердження позивача про несплату відповідачем орендних платежів, спростовуються встановленими судом обставинами, в наслідок суд не знаходить підстав для розірвання спірного договору.  

Відносно прийнятого позивачем рішення  «Про ситуацію, що склалася з договором оренди земельної ділянки площею 0,2633 га № 9 від 09.09.2004р. з СПД ОСОБА_1» на 39-й сесії 05-го скликання за № 04 від 30.04.2009р. яким скасовано рішення 25-ї сесії 24-го скликання Фороської селищної ради за № 06 від 12.07.2004р. «Про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки в оренду», а також припинено право користування земельною ділянкою площею 0,2633 га переданої СПД ОСОБА_1 за договором оренди № 9 від 09.09.2004р., суд має зазначити наступне.

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 у справі N 1-9/2009, встановлено, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. 

Із укладенням сторонами по справі спірного договору оренди землі, передачі земельної ділянки відповідачу, а також сплати відповідачем орендних платежів та прийняття їх відповідачем, здійсненням будівництва об’єкту на переданій в орендне користування земельній ділянці, відбулося виконання рішення 25-ї сесії 24-го скликання Фороської селищної ради за № 06 від 12.07.2004р., а відтак позивач не мав права на його скасовування.

Крім того слід зазначити, що моментом виникнення прав користування земельною ділянкою як і моментом припинення цих прав є їх державна реєстрація (ст. 125 ЗК України), а відтак позивач своїм рішенням не мав права припиняти право користування земельною ділянкою площею 0,2633 га відповідача до моменту скасування державної реєстрації цих прав.

Таким чином суд не приймає до уваги  рішення 39-ї сесії 05-го Фороської селищної ради за № 04 від 30.04.2009р. «Про ситуацію, що склалася з договором оренди земельної ділянки площею 0,2633 га № 9 від 09.09.2004р. з СПД ОСОБА_1» в обґрунтування вимог для розірвання спірного договору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Фороської селищної ради відмовити повністю.

Рішення оформлене та підписане 23.12.2010р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Медведчук О.Л.