Справа № 2-3232/2010

Категорія 29

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І  М Е Н Е М        У  К  Р А  Ї  Н  И

  21 грудня 2010 року                                                                                          місто Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі :

головуючого – судді   Коломієць О.С.

секретарів с/з Расеньчук В.С., Городнюк В.М.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП ,-

в с т а н о в и в:

        Позивач звернувся до суду з вищезгаданим позовом в якому зазначив, що з вини відповідача ОСОБА_4, який керував автомобілем НОМЕР_1 і порушив правила дорожнього руху, 04.09.2009 року сталася ДТП в м.Житомирі на перехресті вулиць Черняхівського та провулку Річковому. Внаслідок цієї пригоди автомобіль НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження. Враховуючи, що відповідач ОСОБА_4 керував автомобілем, який належить на праві власності відповідачу ОСОБА_5, без відповідного доручення, позивач просив стягнути з обох відповідачів в солідарному порядку на свою користь  27890 грн. 62 коп. на відшкодування матеріальних збитків пов'язаних з пошкодженням автомобіля, понесені судові витрати та 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

         В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з тих же підстав.  

         Відповідачі  в судове засідання не з'явилися, з невідомих суду причин. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Справа слухалась у їх відсутності, відповідно до ст. 169 ЦПК України.  

        Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

        Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, як передбачено вимогами ст. 1188 ЦК України. Відповідно до вимог п.п. 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» із змінами та доповненнями, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, а шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого – відшкодовується винним. Під володільцем  джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальність за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин з володільцем цього джерела.    

          В судовому засіданні було встановлено, що 04.09.2009 року внаслідок ДТП, що відбулась за вищезгаданих обставин, автомобіль OPEL Astra, д.н. НОМЕР_2, що належить позивачу ОСОБА_3 на праві власності отримав механічні пошкодження. Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_4, який керував належним відповідачу ОСОБА_5 автомобілем  НОМЕР_1, в результаті порушення ним п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, оскільки ОСОБА_4, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_6, який від удару зіткнувся з автомобілем позивача. Наведене стверджується постановою Богунського райсуду м.Житомира від 20.11.2009 року, згідно якої відповідач ОСОБА_4 визнаний винним в даній ДТП (а.с.7).

         Разом з тим, суд вважає за необхідне також покласти обов'язок на відшкодування заподіяної шкоди і на власника транспортного засобу ОСОБА_5 Як було встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_4 керував автомобілем без відповідних правових підстав, відповідачі є рідними братами, доказів які б свідчили проте, що даний автомобіль вибув з володіння власника внаслідок неправомірних дій інших осіб не було представлено, а тому суд вважає, що заподіянню шкоди сприяла також і вина власника транспортного засобу - відповідача ОСОБА_5, який недбало (безвідповідально) поставився до використання даного транспортного засобу.    

         Таким чином, судом встановлена протиправність дій відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та їх вина в скоєнні даної ДТП, а також причинний зв’язок між наявною шкодою і протиправним діяннями заподіювачів.  

        Визначаючи розмір матеріальної шкоди, судом враховуються обсяги механічних пошкоджень та висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 93 від 15.09.2009 року, згідно якого матеріальний збиток заподіяний власнику автомобіля становить 27890 грн. 62 коп., оскільки розмір збитків, що підлягає відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі у відповідності до вимог ст. 1192 ЦК України.  

          На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що в результаті ДТП позивачу відповідачами була заподіяна матеріальна шкода на суму 27890 грн. 62 коп., яка відповідно до ст.ст. 1188, 1190, 1192 ЦК України підлягає відшкодуванню з відповідачів в солідарному порядку.

          Відповідно до роз'яснень, викладених в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року (зі змінами) “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду. Як вбачається із висновку автотоварознавчого дослідження № 93 від 15.09.2009 року підлягають заміні заднє крило (боковина кузова зовнішня ліва), кришка багажного відсіку, бампер задній з демпфером автомобіля OPEL Astra, д.н. НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3 З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне покласти обов'язок на позивача після відшкодування йому відповідачами заподіяної шкоди повернути вищевказане майно останнім.  

         Вирішуючи питання про наявність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, судом враховуються періоди моральних страждань та хвилювань, які вивели позивача із рівноваги, пов’язані з пошкодженням автомобіля та неможливістю тривалий час його використовувати. Ці обставини призвели до порушення звичного для нього порядку організації життя та вимагали додаткових зусиль для його відновлення.

        З урахуванням характеру, обсягу та глибини заподіяних позивачам моральних страждань, їх негативних наслідків, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає за можливе задовольнити позов частково та визначає розмір моральної шкоди на користь позивача в сумі 2000 грн., оскільки позивач розмір заявлених позовних вимог в цій частині достатньою мірою не підтвердив, які підлягають відшкодуванню з відповідачів у солідарному порядку відповідності зі ст. 1167 ЦК України.

        В решті позовних вимог позивачу відмовити за безпідставністю.

        Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідачів на користь позивача  судовий збір в сумі 143 грн. 70 коп. з кожного та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 60 грн. з кожного.

        Керуючись ст.ст. 1167, 1188, 1190, 1192 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року (зі змінами) “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року (зі змінами) “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

                                                      В    И    Р    І    Ш    И    В  :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП задовольнити частково.

         Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ОСОБА_3  заподіяну внаслідок ДТП матеріальну шкоду в розмірі 27890 грн. 62 коп. та моральну шкоду в сумі 2000 грн.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3  судовий збір в сумі 143 грн. 70 коп. з кожного та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 60 грн. з кожного.

Зобов'язати ОСОБА_3 передати ОСОБА_4, ОСОБА_5 заднє крило (боковина кузова зовнішня ліва), кришку багажного відсіку, бампер задній з демпфером після відшкодування останніми заподіяної шкоди.

         В решті позовних вимог позивачу ОСОБА_3 відмовити за безпідставністю.

        Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

        Суддя :