Справа № 2-3690/2010

Категорія 43

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І  М Е Н Е М        У  К  Р А  Ї  Н  И

    28 грудня 2010 року                                                                                              місто Житомир

Богунський районний суд міста Житомира

в складі : головуючого – судді Коломієць О.С.

секретар Городнюк В.М., Расеньчук В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Богунського РВ УМВС України в Житомирській області в особі СГІРФО, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку ,-

в с т а н о в и в:

         Позивач звернулась до суду з позовом в якому зазначила, що вона є наймачем квартири АДРЕСА_1. Крім неї та третіх осіб по справі в вищезазначеній квартирі зареєстрований як проживаючий син колишнього чоловіка ОСОБА_2, відповідач по справі, який 2 березня 2009 року забравши всі свої речі переїхав на інше постійне місце проживання в будинок АДРЕСА_2. З того ж часу відповідач в спірному помешканні не проживає, не несе витрат на утримання спірного помешкання, добровільно знятись з реєстраційного обліку відмовляється.  У зв’язку з чим просила визнати відповідача таким, що втратив право на користування спірним помешканням в зв’язку з вибуттям на інше постійне місце проживання, відповідно до ст. 107 ЖК України та зняти його з реєстраційного обліку.

          В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали. Позивач пояснила, що відповідач 10 років назад, приблизно в 1999-2000р.р., вибув зі спірної квартири на інше постійне місце проживання, вселитись не намагався.    

         Відповідач в судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що ніколи не втрачав інтересу до спірного помешкання і іншого місяця проживання не має. Тимчасово змушений проживати на квартирах, які знімає. Позивач чинить йому перешкоди в користуванні квартирою, не впускає його до спірного помешкання.    

          Треті особи по справі, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, просили позов задовольнити в повному обсязі.

          Представник відповідача, Богунського РВ УМВС України в Житомирській області, в судове засідання не з'явився. Надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Справа слухалась у його відсутності, відповідно до ст. 169 ЦПК України.  

          Заслухавши пояснення сторін, свідків та дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

          В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_1. В спірній квартирі зареєстровані як проживаючи в якості членів сім'ї наймача її син - ОСОБА_3, донька -ОСОБА_4, чоловік доньки - ОСОБА_5, онука - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сином колишнього чоловіка - ОСОБА_2.

          Відповідно до ст. 107 ЖК України, у разі вибуття наймача або членів його сім’ї на інше постійне місце проживання договір найму може бути розірвано з часу їх вибуття. В п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року ( зі змінами ) “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України” зазначено, що на ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, як свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім’ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення тощо). Суд вважає, що позивач не довела в судовому засіданні, що відповідач 2 березня 2009 році вибув на інше місце проживання зі спірної квартирі і постійно мешкає в приватному будинку  № 10 по вул.Тюленіна в м.Житомирі. З акта, який складений працівниками КВЖРЕП № 6 м.Житомира від 06.04.2010 року та показів свідка ОСОБА_7 не вбачається, що відповідач вибув зі спірної квартири на постійне місце проживання в березні 2009 році. Посилання позивача на вибуття відповідача в 1999-2000р.р. на інше місце проживання, не має правового значення для вирішення спору, оскільки з даної обставини позивач не обґрунтовувала свої вимоги.  

          Інших доказів, які б свідчили про вибуття відповідача зі спірної квартири на інше постійне місце проживання позивачем не надано, хоча відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України це є її обов’язком.

           Крім того, рішенням Богунського райсуду м.Житомира від 18.11.2009 року, яке набрало законної сили, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з поважних причин був відсутній в спірному помешканні з 20 січня 1999 року по 27 липня 2007 року, оскільки перебував в місцях позбавлення волі (а.с.15).      

           З урахуванням викладеного, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання відповідача таким, що втратив право на користування жилим приміщенням та зняття його з реєстраційного обліку за безпідставністю.  

          Керуючись ст. 107  ЖК України, п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року (зі змінами) “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України”, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

В    И    Р    І    Ш    И    В  :

         У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Богунського РВ УМВС України в Житомирській області в особі СГІРФО, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку відмовити за безпідставністю.

         Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

         Суддя :