Справа №1-103/2010 р.  

  В и р о к  

І м е н е м    У к р а ї н и  

     03 грудня 2010 року                              Новобузький районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді                                                                                        Бібік М.В.

при секретарі                                                                                     Слюсаренко А.І.

з участю: прокурора                                                                                            Морозова Д.М.

підсудного                                                                                            ОСОБА_1

адвоката                                                                                               ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Новий Буг кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1  , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новий Буг, Миколаївської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не в/зобов'язаного, не одруженого, не працюючого, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

 В с т а н о в и в:

   18 грудня 2009 року близько 23 год. між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які знаходилися у приміщенні бару “Уют”, розташованого по вул. Леніна в м. Новий Буг, Миколаївської області, на грунті особистих неприязних відносин, що раптово з'явилися в процесі спілкування, виникли непорозуміння, тому з метою з'ясування стосунків останні вийшли з приміщення бару на подвір'я, де під час словесної перепалки ОСОБА_1 умисно наніс потерпілому ОСОБА_3 неодноразові удари руками в область обличчя, в результаті чого останньому були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості.  

Викладене підтверджується такими доказами:

•    показаннями підсудного ОСОБА_1, який не визнав себе винним у пред’явленому обвинуваченні з яких вбачається, що дійсно 18.12.2009 року близько 22 год. разом із своїм знайомим ОСОБА_4 на його автомобілі “ВаЗ” приїхали до бару “Уют” де замовивши чай сіли грати в “нарди” за одним із столиків, згодом у приміщення бару зайшов його знайомий ОСОБА_5 з невідомим хлопцем, прізвище якого, як стало йому відомо пізніше - ОСОБА_3, через деякий час останній покликав його на подвір'я для розмови з приводу якоїсь дівчини, зупинившись під ліхтарем, розташованим в кінці літнього майданчика бару, ОСОБА_3 став погрожувати йому, згадуючи про якусь дівчину, в цей час на відстані близько 5 м. від них стояли ОСОБА_4 і ОСОБА_5, проте чи чули вони їх розмову він сказати не може, так як ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння, він відмовився продовжувати з ним розмову і разом з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 повернувся у приміщення бару, в подальшому ОСОБА_3 більше не бачив, за їх столик той не повертався, свою причетність до заподіяння потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень заперечує;          

•     показаннями потерпілого ОСОБА_3 з яких видно, що  18.12.2009 року близько 22 год. разом із знайомим ОСОБА_5, з яким він зустрівся в барі “Тет-а-Тет”, прийшли до бару “Уют” де знаходилися хлопець на ім'я “ОСОБА_4” та ОСОБА_1, які сиділи за одним із столиків і грали в “нарди”, коли він пішов замовляти каву ОСОБА_5 підійшов до хлопців і сів за їх столик, тому також підсів до них,  почувши від ОСОБА_5 підтвердження належного йому прізвиська “ОСОБА_5” ОСОБА_1 звернувшись до нього запропонував вийти на подвір'я для розмови, де останній став висловлювати своє незадоволення тим, що після приїзду з м. Києва він нібито став “сильно діловим”, а коли відповів йому на зразок “що ти мені несеш”, ОСОБА_1 несподівано наніс йому удар кулаком в нижню щелепу, відчув, що щелепа не стає на своє місце, а з рота пішла кров, після чого останній звалив його на землю і наніс йому в область обличчя ще декілька ударів, коли ОСОБА_5 відтягнув від нього ОСОБА_1, він звернувся за медичною допомогою в приймальне відділення Новобузької ЦРЛ де дізнався, що в нього зламана щелепа, з приводу чого проходив курс лікування в м. Миколаєві, просив задовольнити цивільний позов про відшкодування витрат в розмірі 3000 грн., понесених на лікування та придбання медичних препаратів, а також стягнути 50000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди;

•      показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з яких видно, що 18.12.2009 року близько 23 год. прямуючи зі сторони будівлі Новобузької РДА до бару “Уют” бачили, що з приміщення бару вийшли двоє невідомих хлопця, один з яких був вищий від іншого, які стали між собою сваритися, після чого хлопець нижчого зросту наніс удар рукою в обличчя вищому хлопцю, вони зчепилися і впали на землю, хлопець нижчого зросту опинившись зверху на лежачому і наніс ще 2-3 удари рукою в область обличчя, до них підбігли ще два хлопці, які спостерігали за бійкою, та почали їх розбороняти, що було далі не бачили, так як пішли звідти;

•     показаннями свідка ОСОБА_8 з яких вбачається, що 18.12.2009 року близько 23 год. 20 хв. в приймальне відділення Новобузької ЦРЛ, де вона працює медсестрою, звернувся громадян ОСОБА_3 в якого при огляді лікарем було виявлено перелом нижньої щелепи, з його слів він був побитий невідомою особою, тому нею був зроблений запис в журналі обліку кримінальних травм, травмованого було направлено до м. Миколаєва в обласну щелепо-лицьову лікарню;

•     показаннями свідка ОСОБА_9 з яких видно, що 22.12.2009 року близько 13 год. коли він знаходився на території домоволодіння ОСОБА_10 в с. Розанівка, Новобузького району до останнього приїхав ОСОБА_11 як до батька потерпілого ОСОБА_3 і вони вели розмову про причини нанесення сином ОСОБА_11 тілесних ушкоджень його сину, при цьому ОСОБА_11 говорив, що треба вирішити конфлікт без звернень в органи, на що ОСОБА_10 погоджувався за умови відшкодування останнім 3000 грн. витрат, понесених у зв'язку з лікуванням потерпілого сина, ОСОБА_11, пообіцявши привезти грошові кошти наступного дня, поїхав, як говорив йому ОСОБА_10, той більше до нього не приїздив;

•     показаннями свідка ОСОБА_12 з яких вбачається, що 22.12.2009 року в обідній час на прохання свого знайомого ОСОБА_11 привозив останнього на своєму автомобілі до садиби ОСОБА_10 в с. Розанівка, Новобузького району, про що вони розмовляли не чув, так як залишався в автомобілі, сам ОСОБА_11 не повідомляв йому про обставини зустрічі з ОСОБА_10  

•    висновком судово-медичного експерта за №32/12 від 10.03.2010 року з якого вбачається, що у ОСОБА_3 малися ушкодження у виді двостороннього перелому нижньої щелепи: справа в області підборіддя між 2 і 1 зубами із зміщенням відламків і зліва в області 8-го зуба. Вказані ушкодження утворилися в результаті ударного впливу якогось тупого твердого предмету і могли бути заподіяні в строк і при обставинах, вказаних зі слів потерпілого в даній постанові. По критерію тривалості розладу здоров'я зазначене ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Наявні ушкодження могли утворитися в результаті ударів руками, ногами або якимись твердими тупими предметами. Утворення даних ушкоджень при падінні на площині і при падінні на якісь виступаючи предмети маловірогідно (а.с.68-70);

•     додатковим висновком судово-медичного експерта за №03 від 17.03.2010 року з якого видно, що у ОСОБА_3 малися ушкодження у виді двостороннього перелому нижньої щелепи: справа в області підборіддя між 2 і 1 зубами із зміщенням відламків і зліва в області 8-го зуба. По критерію тривалості розладу здоров'я зазначене ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Утворення даних ушкоджень при падінні на площині і при падінні на якісь виступаючи предмети маловірогідно, на що вказує локалізація ушкоджень (при падінні на площині вперед нижня щелепа не травмується, так як рефлекторно виставляються вперед руки, захищаючи дану область), при падінні на площині і удару нижньою щелепою об який-то виступаючий предмет на шкірі в місці удару найбільш вірогідно утворилися б ушкодження (саднини, рани), чого в потерпілого не мається. Враховуючи все вищевикладене вважає, що найбільш вірогідним механізмом утворення наявного у ОСОБА_3 ушкодження являється удар (удари) неозброєною рукою в область нижньої щелепи (а.с.90-91).

Сукупність досліджених доказів вказує на те, що саме підсудний ОСОБА_1, а не інша особа (особи), при умисному нанесенні потерпілому ОСОБА_3 неодноразових ударів руками в область обличчя мав умисел на заподіяння невизначеної шкоди здоров’ю потерпілому, але фактично заподіяв останньому тілесне ушкодження середньої тяжкості, чим вчинив злочинні дії, які суд кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину (злочин середньо тяжкості), особу підсудного ОСОБА_1, який вперше притягається до кримінальної відповідальності,  позитивно характеризується за місцем проживання, суд визначає йому покарання у виді позбавлення волі.

При цьому суд приходе висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання і згідно до положень ст.75 КК України приймає рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов’язків, передбачених п.2 і п.3 ч.1 ст.76 КК України.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди суд приходе такого висновку.

Вимоги позивача про відшкодування витрат, понесених ним на лікування у зв'язку з заподіяними тілесними ушкодженнями, знайшли своє документальне підтвердження на суму 677 грн. 13 коп., тому згідно до вимог ст.1195 ЦК України суд задовольняє заявлені вимоги вимоги на зазначену суму.

Внаслідок злочинних дій підсудного ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 заподіяно тілесні ушкодженнями середньої тяжкості, він переніс фізичний біль і душевні страждання, певний час був позбавлений можливості вести звичний для себе спосіб життя, тому згідно до ст.23, ст.1168 ЦК України він має право на відшкодування моральної шкоди.  

Враховуючи глибину фізичних та душевних страждань, які зазнала потерпіла від протиправних дій підсудного, а також з врахуванням розумності і справедливості, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн.

    Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

 З а с у д и в:

    ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік і 6 (шість) місяців.

На підставі положень ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину і виконає обов’язки, передбачені п.2 і п.3 ч.1 ст.76 КК України, що на нього покладаються, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти  кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Запобіжний захід стосовно засудженого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити тим же, - підписку про невиїзд з місця проживання.  

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.  

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування майнової шкоди 677 грн. 13 коп. та в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути 5000 гривень. В останній частині позовних вимог відмовити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя