Справа № 2-3383/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

  20 грудня  2010 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:  

головуючого судді Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання – Алманової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП „Домоуправління №18”, Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням, за позовом Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участю третіх осіб – КП „Домоуправління №18”, Рада опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про виселення, -  

  ВСТАНОВИВ:

 В Малиновський районний суд м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про визнання про виселення. звернулося КП „Домоуправління №18”. Посилаючись на безпідставність проживання відповідачки просили постановити рішення про її виселення.  

ОСОБА_1 подала зустрічний позов до КП „Домоуправління №18, Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням. В свою чергу Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради подало застрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участю третіх осіб – КП „Домоуправління №18”, Рада опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про виселення.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що у винятковому порядку, на підставі клопотання керівництва Одеського Морського торгівельного порту, з дозволу начальника УЖКГ м. Одеси, їй було надане тимчасово жиле приміщення з фондів житла для тимчасового проживання кімнати №1, 2 в квартирі №28 у житловому будинку АДРЕСА_1, в яке позивачка вселилася в зв’язку з руйнуванням пожежею службового житла за попереднім місцем проживання. В цьому приміщенні ОСОБА_1 постійно проживає, здійснює поточний ремонт, постійно сплачує комунальні послуги та користується з лютого 1991 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивачки народилася донька – ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження, яка теж проживає в спірному жилому приміщенні.

Позивачка просила визнати за нею право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою від 26 січня 2010 року (головуючий – суддя Демченко О.М.) провадження у справі №2-7714/08 в частині позову КП „Домоуправління №18” до ОСОБА_1, Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради про виселення було закрите. Ухвала набрала законної сили.  

У зв’язку зі звільненням судді Демченко О.М. провадження у справі №2-3383/2010 за позовом ОСОБА_1 до КП „Домоуправління №18, Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням, за позовом Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участю третіх осіб – КП „Домоуправління №18”, Рада опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про виселення  було передане судді Малиновського районного суду м. Одеси Дрішлюку А.І. для продовження провадження по справі.  

Відповідач по справі Управління житлово-комунального господарства надало суду зустрічний позов, в якому зазначило, що кімнати АДРЕСА_1 відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів трудящих від 03.10.1968 р. за  №729 „Про поліпшення використання маневренного житлового фонду” та рішення виконкому Одеської міської ради від 19.03.2009 року за № 207 „Про створення фонду житла для тимчасового проживання” відносяться до фонду житла для тимчасового проживання, та саме на Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради виконкомом Одеської міської ради покладено контроль за виконанням вказаних рішень.  ОСОБА_1 вселялась у фонд житла для тимчасового проживання у 1991 році, на підставі клопотання керівництва Одеського Морського торгівельного порту від 28.05. 1991 року за №281/пф перед начальником УЖКГ, де адміністрація та профком Одеського порту просили тимчасово вселити робітника Одеського порту ОСОБА_1 в фонді житла для тимчасового проживання. На протокольну ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси (суддя Демченко О.М.) від 12 травня 2009 року по справі № 2-323/09 стосовно витребування у ДП „Одеський морський торговельний порт” необхідних документів, ДП „Одеський морський торговельний порт дав відповідь від 26.06.2009 року, де повідомив, що ОСОБА_1 не була та не є працівником ДП „Одеський морський торговельний порт”, відповідно адміністрація порту не має інформації стосовно службового приміщення, що надавалося ОСОБА_1 Таким чином, за твердженням Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, позивач за первісним позовом проживає у кімнатах АДРЕСА_1 незаконно і просило суд постановити рішення про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без надання іншого житла.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження,  суд приймає рішення про задоволення первісного позову і відмовляє у задоволенні зустрічного позову виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 вселялась у фонд житла для тимчасового проживання у 1991 році до 1992 року, на підставі клопотання керівництва Одеського Морського торгівельного порту від 28.05. 1991 року за №281/пф перед начальником УЖКГ,  де адміністрація та профком Одеського порту просили тимчасово вселити робітника Одеського порту ОСОБА_1 в фонд житла для тимчасового проживання, так як її квартира була зруйнована внаслідок пожежі. ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивачки народилася донька – ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження, яка теж проживає в спірному жилому приміщенні. В цьому приміщенні ОСОБА_1 постійно проживає, здійснює поточний ремонт, постійно сплачує комунальні послуги та з лютого 1991 року користується ним.

Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому у відповідному населеному пункті, в якому особа проживає постійно, переважно або тимчасово.  

Згідно ст. 9 ЖК УРСР громадяни мають право на отримання в безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного та громадського фонду.

Відповідно до ст. 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше жиле приміщення. Тому суд приймає рішення про те, що позивачка не може бути виселена зі спірного житла. Малиновським районним судом розглядалась справа за позовом Домоуправління №18 до ОСОБА_1  про виселення за №2-5887/2003 (головуючий – суддя Дімітріу В.Н.). Суд прийняв рішення про відмову у задоволенні позову.  Фактично, юридична кваліфікація спірних правовідносин не змінилась, а факті встановлені вказаним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси щодо статусу позивачки також не відпали.  Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Позивачка є особою, відносно якої встановлені обставини законного помешкання та неможливості її виселення без надання іншого жилого приміщення вказаним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси, яке набрало законної сили, тобто вони доведенню не підлягають. Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Судом також враховується, що постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі № 2а-9893/08/1570 (головуючий – суддя Федусік А.Г.) було визнано  неправомірними дії керівника КП „Домоуправління № 18” ОСОБА_3 щодо відмови в оформленні реєстрації ОСОБА_1 та неповнолітньої ОСОБА_4 за місцем проживання в АДРЕСА_1 зобов’язано здійснити їх реєстрацію за місцем проживання. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2010 року  (суддя доповідач – Димерлій О.О.)  вказану постанову було залишено в силі. Таким чином, позивачка повинна бути зареєстрована за своїм місцем помешкання у встановленому законом порядку.  

Відповідно підстави для задоволення позову Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участю третіх осіб – КП „Домоуправління №18”, Рада опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про виселення – відсутні.

Керуючись ст. 47 Конституції України,  ст. 1, 3, 29 ЦК України, ст.ст. 4, 9, 18, 109 ЖК УРСР,  ст.ст. 1, 3, 6, 10, 60, 63, 169, 214-215 ЦПК України, СУД, -      

  ВИРІШИВ:  

  Позов ОСОБА_1 до КП „Домоуправління №18”, Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право користування кімнатами АДРЕСА_1.  

У задоволенні позову Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участю третіх осіб – КП „Домоуправління №18”, Рада опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про виселення – відмовити.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через суд першої інстанції.

  ГОЛОВУЮЧИЙ                 А.І. ДРІШЛЮК