Справа № 2-2487/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

  17 грудня 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі  

головуючого судді Дрішлюка А.І.,  

при секретарі судового засідання Алмановій І.Г.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ „ВіЕйБі Банк”) до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про стягнення заборгованості, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до  Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ „ВіЕйБі Банк”) про розірвання кредитного договору, -  

В С Т А Н О В И В:  

  До Малиновського районного суду м. Одеси звернулося Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ „ВіЕйБі Банк”)  з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначив наступне. Згідно з Кредитним договором № 232/07ф-3 від 24.07.2007 р. року ПАТ „ВіЕйБі Банк”  надав ОСОБА_2 кредит (грошові кошти) в сумі 60 000,00 (шістдесят тисяч) доларів США 00 центів строком з 24 липня 2007 року по 23 липня 2017 року. Відповідно до положень Кредитного договору від 24.07.2007 року ОСОБА_2. зобов’язалася повертати отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки у встановлені строки. В забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором від 24.07.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено Іпотечний договір, відповідно до якого ОСОБА_2 передала в іпотеку належне їй нерухоме майно у виді ізольованої квартири за адресою: АДРЕСА_1. Згідно п.3.3.3.  Кредитного договору від 24.07.2007 року позичальник зобов’язався щомісячно повертати частини кредитних коштів і повернути Банку всю суму наданих кредитних коштів, сплачувати проценти у встановлені договором терміни. Однак відповідачка ОСОБА_2 встановлених договором термінів повернення наданого її кредиту та термінів сплати відсотків за кредитом не дотримується. Через невиконання відповідачем своїх зобов’язань по Кредитному договору № 232/07ф-3 від 24.07.2007 року станом на 22.01.2009 року загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 65 921 (шістдесят п’ять тисяч дев’ятсот двадцять один) долар США 12 центів, що за курсом НБУ на зазначену дату складає 507 592 (п’ятсот сім тисяч п’ятсот дев’яносто дві гривні) 62 коп. Позивач просив задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.  

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12.05.2009 р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ „ВіЕйБі Банк”) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ „ВіЕйБі Банк”) заборгованість по кредитному договору у сумі 507 592 грн. 62 коп. та витрати, пов’язані з сплатою судового збору в сумі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30, 00 грн.  

28.05.2009 р. представником ОСОБА_3, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору подана заява, в якій зазначено, що в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси  знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, третя особа: Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ „ВіЕйБі Банк”) про визнання договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, недійсним. Вищезазначена квартира є предметом іпотеки за Іпотечним договором №6559 від 25.07.2007 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ „ВіЕйБі Банк”) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Представник ОСОБА_3 просив скасувати заочне рішення та залучити ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору. Не погоджуючись з прийнятим рішенням по справі ОСОБА_2 була подана заява про скасування заочного рішення від 12.05.2009 р.  

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 травня 2009 року було скасовано,  призначено справу до розгляду в загальному порядку.  

07.09.2010 року представником відповідачки ОСОБА_2 подано заперечення на позовну заяву Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ „ВіЕйБі Банк”) до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про стягнення заборгованості. В запереченні представник відповідачки позов Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ „ВіЕйБі Банк”) до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, визнав частково. В частині стягнення з відповідачки заборгованості за кредитом в розмірі 435 050, 00 грн. та заборгованість за відсотками 54 035, 52 грн. представник відповідачки позовні вимоги визнав.  В частині штрафу за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків в розмірі 18 507, 10 грн. просив зменшити.  

08.09.10 р. відповідачкою ОСОБА_2 була подана зустрічна позовна заява до Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ „ВіЕйБі Банк”) про розірвання кредитного договору. Відповідачка за первісним позовом зазначила, що згідно з Кредитним договором № 232/07ф-3 від 24.07.2007 р. року ПАТ „ВіЕйБі Банк”  надав ОСОБА_2 кредит (грошові кошти) в сумі 60 000,00 (шістдесят тисяч) доларів США 00 центів строком з 24 липня 2007 року по 23 липня 2017 року. Грошові кошти, отримані за Кредитним договором, були використані ОСОБА_2 за їх цільовим призначенням. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором №232/07ф-3 від 24.07.2007 р. між ОСОБА_2 та ПАТ „ВіЕйБі Банк” укладений договір іпотеки, відповідно до якого вона передала в іпотеку належне їй нерухоме майно у виді ізольованої квартири за адресою: АДРЕСА_1.  

ОСОБА_2 зазначила, що вона своєчасно і в повному обсязі виконувала свої зобов’язання за кредитним договором. В зв’язку з економічними проблемами у державі у ОСОБА_2 знизилися доходи і вона не може виконувати зобов’язання за кредитним договором. Посилаючись на ст.ст. 614, 652, 653 ЦК України  просила розірвати кредитний договір.  

Відповідач в останнє судове засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Суд у зв’язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України приймає рішення за наявними в справі доказами.  

Дослідивши матеріали справи,  суд вважає, що позов Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ „ВіЕйБі Банк”) до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про стягнення заборгованості - підлягає задоволенню,  у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до  Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ „ВіЕйБі Банк”) про розірвання кредитного договору необхідно  відмовити виходячи з наступного.    

24.07.2007 року позивач Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ „ВіЕйБі Банк”)  та відповідач ОСОБА_2 уклали Кредитний договір № 232/07ф-3 від 24.07.2007 року, згідно з умовами якого Банк надав ОСОБА_2 кредит (грошові кошти) в сумі 60 000,00 (шістдесят тисяч) доларів США 00 центів строком з 24 липня 2007 року по 23 липня 2017 року, Відповідно до положень Кредитного договору від 24.07.2007 року ОСОБА_2. зобов’язалася повертати отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки у встановлені строки.  

В забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором від 24.07.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено Іпотечний договір, відповідно до якого ОСОБА_2 передала в іпотеку належне їй нерухоме майно у виді ізольованої квартири за адресою: АДРЕСА_1. Згідно п.3.3.3.  Кредитного договору від 24.07.2007 року позичальник зобов’язався щомісячно повертати частини кредитних коштів і повернути Банку всю суму наданих кредитних коштів, сплачувати проценти у встановлені договором терміни. Однак відповідачем ОСОБА_2 встановлені договором терміни повернення наданого її кредиту та терміни сплати відсотків за кредитом не дотримуються.  

Через невиконання відповідачем своїх зобов’язань по Кредитному договору № 232/07ф-3 від 24.07.2007 року станом на 22.01.2009 року загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 65 921 ( шістдесят п’ять тисяч дев’ятсот двадцять один) доларів США 12 центів, що за курсом НБУ на зазначену дату складає 507 592 (п’ятсот сім тисяч п’ятсот дев’яносто дві гривні) 62 коп.  

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинне виконуватися належним чином згідно умов договору і вимог Цивільного кодексу України.   Прийняті на себе зобов’язання по договору не були виконані відповідачем. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов   ’   язання (неналежне виконання).   У порушення умов вищевказаного кредитного договору, а також ст. ст. 509, 1054 ЦК України, відповідач прийнятих на себе кредитних зобов'язань, у частині своєчасного погашення заборгованості за кредитом і нарахованим по ньому відсоткам не виконав.  

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.    

Відповідно до п   . 2.7. Кредитного договору № 232/07ф-3 від 24.07.2007 р.,   ч. 2  ст.ст. 1054, 1050 ЦК України у разі невиконання прийнятих на себе зобов’язань позичальником банк отримує право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту. Таким чином, з врахуванням часткового визнання позову відповідачки, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню.  

Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні зустрічної позовної заяви суд виходить з наступного. Як вбачається з Узагальнень судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 07 10.2010 р.   зростання курсу долара США – валюти кредиту, за загальним правилом, саме по собі не є підставою для розірвання кредитного договору, оскільки у позичальника існувала можливість передбачити в момент укладення договору зміни курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти – гривні та її девальвації й можливість отримання кредиту в національній валюті. Крім того, п. 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, передбачено, що в разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов’язані під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов’язань за цим договором несе споживач. Про роз’яснення позичальникові інформації про можливі валютні ризики перед укладенням договору йдеться і в ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». При розгляді спорів щодо зміни або розірвання кредитного договору у зв’язку із   істотною зміною обставин   , що передбачено ст. 652 ЦК України, то суд має мати на увазі, що позичальнику необхідно довести наступне:  

1.   При зміні договору посилання на істотну зміну обставин можливе лише у тому разі, коли сторони при укладенні договору визначили такі обставини як істотні;  

2.   Обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, у чому саме вони змінились і чому зміна обставин є істотною. Вимагаючи розірвання договору на цій підставі, позивач, з урахуванням положень процесуального законодавства щодо обов’язку доказування, повинен довести, зокрема впевненість сторін у момент укладення договору в тому, що така зміна обставин не настане;  

3.   Одночасно наявність чотирьох умов, перелічених у ч. 2 ст. 652 ЦК, у розрізі конкретної ситуації, акцентуючи, яким чином виконання договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;  

4.   Враховуючи те, що за істотної зміни обставин зміна договору за рішенням суду допускається   у виняткових випадках   (ч. 4 ст. 652 ЦК), необхідно також довести наявність однієї з двох наступних умов: 1) розірвання договору повинно суперечити суспільним інтересам або 2) може потягнути для сторін (чи однієї з них) шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.  

У будь-якому випадку суд має мати на увазі, що поняття «істотна зміна обставин» є оціночною категорією, законодавець у п. 2 ч. 1 ст. 651 ЦК України дає визначення цього поняття, вказуючи на те, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.  

Звернення до суду з вимогою про   дострокове повернення всіх сум   за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника. У подальшому при невиконанні рішення суду у кредитора виникає право стягувати суми, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язальні правовідносини не припинилися. У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином (а не в силу ухвалення рішення суду).  

Підстав для застосування ст. 652 ЦК України судом не встановлено, а відповідачем не доведено.  

Відповідно до положень ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог. Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд вважає, що обов’язок щодо доведення обставин, які можуть бути підставою для застосування ст. 551 ЦК України, покладається на відповідач по справі.   Розмір неустойки у порівнянні з сумою заборгованості є співмірним, а тому суд відмовляє в застосуванні ст.. 551 ЦК України. При цьому суд роз’яснює, що істотними обставинами в розумінні ст. 551 ЦК України можна вважати ступінь виконання зобов’язання боржником, наприклад, дострокове погашення кредиту та відсотків, доведений матеріалами справи тяжкий майновий стан боржника, інші інтереси сторін (а не лише боржника), які заслуговують на увагу.  

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. До судових витрат згідно зі ст.   79 ЦПК України відносяться   судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.  

Керуючись ст.ст. 1, 3, 11, 524, 525, 526, 530, 554, 610, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 15, 31, 88, 213, 214-215   ЦПК України,   СУД –  

  В И Р І Ш И В :  

  Позов Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ „ВіЕйБі Банк”) до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про стягнення заборгованості – задовольнити.  

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_2, ІНН НОМЕР_1) на користь   Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ „ВіЕйБі Банк”) (м. Одеса, вул. Жуковського, 21, МФО 328726, ОКПО 25828059, р/р 290968007) суму боргу за кредитним договором № 232/07ф-3 від 24.07.2007 року в розмірі 507 592, 62 коп..  

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_2, ІНН НОМЕР_1) на користь   Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ „ВіЕйБі Банк”) (м. Одеса, вул. Жуковського, 21, МФО 328726, ОКПО 25828059, р/р 290968007) витрати пов’язані з сплатою судового збору в сумі 1700 грн.  та ІТЗ в сумі 120 грн.    

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до  Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ „ВіЕйБі Банк”) про розірвання кредитного договору - відмовити.  

  Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через суд першої інстанції.  

  ГОЛОВУЮЧИЙ                                             А.І. ДРІШЛЮК