Справа № 2-7692/10  

  ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

 22 грудня 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі  

головуючого судді Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання Алманової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Південно - Українського державного виробничого підприємства по інженерним розвідуванням для будівництва про стягнення невиплаченої заробітної плати , -  

ВСТАНОВИВ:

 До Малиновського районного суду м. Одеси із позовом  до Південно - Українського державного виробничого підприємства по інженерним розвідуванням для будівництва про стягнення невиплаченої заробітної плати   звернулася  ОСОБА_1   (а.с.1)  . В обґрунтування своїх вимог зазначила, що вона з 26.01.1987 року по теперішній час працює на державному підприємстві «Південно – Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва». В період з січня 2008 року по даний час відповідач заборгував  перед позивачем 12253,78 грн. заробітної плати, в зв’язку з чим позивачка вимушена звернутися до суду.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Суд, у зв’язку з неявкою відповідачки та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди представника позивача, ухвалює заочне рішення по справі, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні позивачка  ОСОБА_1  з 26.01.1987 року по теперішній час працює на державному підприємстві «Південно – Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва».  

В період з січня 2008 року по даний час відповідач не виплатив в повному обсязі заробітну платню, в зв’язку з чим у нього виник перед позивачкою борг в розмірі   12253,78 грн., що підтверджується довідкою, виданою державним підприємством «Південно – Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва»   (а.с.2)  .

Згідно зі ст. 21 Закону України „Про оплату праці” працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства  і  колективного  договору  на  підставі  укладеного трудового договору. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим органом після виконання зобов’язань щодо оплати праці (ч.5 ст.97  КЗпП України).

Згідно ч.1 ст.11 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміж уток часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.  

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі підлягають задоволенню.  

Разом з тим, суд  вважає за необхідним відмовити в задоволенні  вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки стаття 116 КЗпП України передбачає його стягнення тільки у разі звільнення працівника.  

Таким чином,  з врахуванням заочного розгляду справи та відсутності обґрунтованих заперечень відповідача позов підлягає задоволенню частково.  

Згідно зі ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. До судових витрат згідно зі ст. 79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 21 Закону України „Про оплату праці”,   ст. 116 КЗпП України,  ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 224-225 ЦПК України,   СУД –  

 ВИРІШИВ:

 Позов  ОСОБА_1 до Південно - Українського державного виробничого підприємства по інженерним розвідуванням для будівництва про стягнення невиплаченої заробітної плати – задовольнити частково.  

Стягнути з Південно - українського державного виробничого підприємства по інженерним розвідуванням для будівництва на користь ОСОБА_1 заборгованість за заробітну платню в сумі 12 253 грн.  

В частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку відмовити.  

Стягнути з відповідача на користь держави судовій збір 122 грн. 53 коп. та витрати по сплаті ІТЗ  37 грн.  

 Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

ГОЛОВУЮЧИЙ                              А.І.  ДРІШЛЮК