Справа № 2-8105/10  

  ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

 22 грудня 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі  

головуючого судді Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання Алманової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -  

 ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_1 звернулася  до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що вона з відповідачем ОСОБА_2  перебувала у шлюбі з 23 липня 1966 року по 20 липня 2010 року. За час шлюбу сторони  придбали таке майно: квартиру АДРЕСА_1; автомобіль ВАЗ 21051, 1985 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1, шасі (раса)  №  НОМЕР_2; меблі у складі мебельного гарнітуру виробництва Італії вартістю 18000 грн., кухонного гарнітуру виробництва Україна вартістю 8000 грн., шкіряного дивану та крісел вартістю 9000 грн.; побутового обладнання у складі холодильнику «Снайге» вартістю 4800 грн., пральної машини «Раnаsоnік» вартістю 3200 грн., посудомийної машини «Воsch» вартістю 4200 грн., плазмового телевізора «Sonу» вартістю 4800 грн., телевізора «Samsung» вартістю 3800 грн. В зв’язку з тим, що сторони не можуть домовитися про порядок поділу майна, позивачка вимушена звернутися до суду   (а.с.1-2)  .  

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Суд, у зв’язку з неявкою відповідача та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди представника позивача, ухвалює заочне рішення по справі, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2  перебувала у шлюбі з 23 липня 1966 року   (а.с.4)   по 20 липня 2010 року   (а.с.5)  .  

Відповідно до ст. 22 КпШС України,  ст.ст.  60-61  СК України  м айно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним з подружжя. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.  

Відповідно до Постанови ВС України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» N 11 від  21.12.2007 року рішення суду повинно містити мотиви та обґрунтування відступу від засади рівності часток подружжя у їхньому спільному майні. Інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дочки, сина або другого з подружжя, що заслуговують на увагу, можуть враховуватися судом при визначенні способу поділу спільного майна в натурі й у тому разі, коли суд не відступив від засади рівності часток. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.  

За час шлюбу сторони  придбали таке майно:  

- квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 54,8 кв.м. Це нерухоме майно зареєстроване на ОСОБА_2, право власності підтверджується Дублікатом договору купівлі-продажу від 26.10.2001  (р. № 7146), виданим 29 березня 2003 р. приватним нотаріусом ОМНО Сімоновою О.Ю. Вартість квартири становить 98718 згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 25851195 від 14.04.2010, виданого КП «ОМБТІтаРОН»   (а.с.8)  ;

- автомобіль ВАЗ 21051, 1985 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1, шасі (раса)  №  НОМЕР_2, автомобіль  зареєстрований  на ОСОБА_2. Вартість автомобілю становить 43000 гривень   (а.с.10)  ;  

- меблі у складі мебельного гарнітуру виробництва Італії вартістю 18000 грн., кухонного гарнітуру виробництва Україна вартістю 8000 грн., шкіряного дивану та крісел вартістю 9000 грн.;  

- побутового обладнання у складі холодильнику «Снайге» вартістю 4800 грн., пральної машини «Раnаsоnік» вартістю 3200 грн., посудомийної машини «Воsch» вартістю 4200 грн., плазмового телевізора «Sonу» вартістю 4800 грн., телевізора «Samsung» вартістю 3800 грн.   (а.с.5)  .

Відповідач ОСОБА_2 згоден з оцінкою спірного майна, про що свідчить відповідна заява від 10.12.2010 року (а.с.21), хоча позовні вимоги не визнав. Разом з тим, відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Оскільки відповідач не запропонував іншого варіанту поділу спадкового майна, а цивільна справа розглядається на засадах змагальності та диспозитивності судом в межах заявлених позовних вимог, то з врахуванням заочного розгляду справи та відсутності обгрунтованих заперечень відповідача проти заявленого позову суд задовольняє заявлені позовні вимоги.      

Згідно зі ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. До судових витрат згідно зі ст. 79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 22, 28, 29 КпШС України, ст.ст. 60, 69, 65, 76 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 62, 130, 208, 209, 212, 213-215, 224-225 ЦПК України,  суд,   –  

 ВИРІШИВ:

 Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, - задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 в приватну власність квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 54,8 кв.м., корисною площею 54,8 кв.м., у тому числі житловою площею 30,3 кв.м., що складається в цілому з двох житлових кімнат, вартістю 98 718 гривень.  

Визнати за ОСОБА_1, право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 54,8 кв.м., корисною площею 54,8 кв.м., у тому числі житловою площею 30,3 кв.м., що складається в цілому з двох житлових кімнат.

Встановити порядок виконання рішення суду відповідно до якого це рішення у разі набрання ним законної сили є підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 54,8 кв.м., корисною площею 54,8 кв.м., у тому числі житловою площею 30,3 кв.м., що складається в цілому з двох житлових кімнат.

Відповідачу ОСОБА_2 виділити в приватну власність автомобіль ВАЗ 21051, 1985 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1, шасі (раса) № НОМЕР_2; меблі у складі мебельного гарнітуру виробництва Італії вартістю 18000 грн., кухонного гарнітуру виробництва Україна вартістю 8000 грн., шкіряного дивану та крісел вартістю 9000 грн.; побутове обладнання у складі холодильнику «Снайге» вартістю 4800 грн., пральної машини «Панасоник» вартістю 3200 грн., посудомийної машини «Бош» вартістю 4200 грн., плазмового телевізора «Сони» вартістю 4800 грн., телевізора «Самсунг» вартістю 3800 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1   судовій збір в розмірі 987 грн. 17 коп. та витрати на сплату ІТЗ в розмірі 120 грн.  

 Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

 ГОЛОВУЮЧИЙ                             А.І.  ДРІШЛЮК