Справа №22-11084 головуючий в 1 інстанції Гулько Б.І.
Категорія доповідач Остапчук Д.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2010 колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого Остапчука Д.О.
суддів: Барановської Л.В., Побірченко Т.І.
при секретарі Ленській І.І.
у відкритому судовому засіданні в м.Києві розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 березня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві (відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичих осіб), треті особи: ОСОБА_5, Комунальне підприємство Житлово - експлуатаційна контора «Лук’янівка» Шевченківської районної у м. Києві ради про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зобов’язання вчинити дії, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві (відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб), Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна контора «Лук’янівка» Шевченківської районної у м. Києві ради, Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про вселення, виселення, про зміну договору найму жилого приміщення, зобов’язання вчинити дії, - , -
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2007 року ОСОБА_2 звернувся по суду із позовом, у якому посилаючись на те, що його батько ОСОБА_3 з 1995 року не проживає без поважних причин у квартирі АДРЕСА_1, просив визнати його таким, що втратив право користування вказаною квартирою, зобов’язати відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві зняти його з реєстрації у цій квартирі
ОСОБА_3 не погодившись з вказаним позовом, у липні 2007 року звернувся до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, Шевченківського районного управління ГУ МВС України в м. Києві, Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна контора «Лук’янівка» Шевченківської районної у м. Києві ради, Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, у якому посилаючись на те, що відповідачі чинять йому перешкоди для проживання у спірній квартирі, просив вселити його у цю квартиру, визнати його основним наймачем та зобов’язати Шевченківську районну у Києві державну адміністрацію видати розпорядження про зміну особового рахунку на квартиру, уклавши з ним договір найму цієї, скасувати реєстрацію та виселити ОСОБА_5 у цієї квартири.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 25 березня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Вселено ОСОБА_3 у квартиру АДРЕСА_1 в м .Києві, а ОСОБА_5 виселено з цієї ж квартири без надання іншого жилого приміщення.
В задоволенні інших вимог ОСОБА_3 відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, рішення суду вважає незаконним, просить його скасувати, та ухвалити нове рішення яким позов ОСОБА_2 задовольнити, а у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.
Зазначає, що суд відмовляючи у визнанні ОСОБА_3 таким, що втратив право користування спірною квартирою та вселяючи його у цю квартиру, не звернув уваги на те, що той у цій квартирі не проживає з 1995 року, при цьому будь-яких перешкод для проживання у квартирі йому ніхто не чинив.
Перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 та частково задовольняючи позов ОСОБА_3, суд виходив з того, що останній був відсутній у спірній квартирі понад встановлені законом строки, з поважних причин.
Такі висновки відповідають встановленим фактам та ґрунтуються на законі.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 1973 по 1994 рік перебували у зареєстрованому шлюбі.
У серпні 1979 року ОСОБА_1 на сім’ю із трьох осіб ( вона, ОСОБА_3 – чоловік; ОСОБА_2 - їх син) було надано службову двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 в м. Києві.
Рішенням виконкому Шевченківської райради народних депутатів м. Києва від 12 серпня 1988 року ця квартира була виключена із категорії службових з відкриттям особового рахунку на ім’я ОСОБА_1 .
На час розгляду справи в суді у спірній квартирі зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ( син ОСОБА_2 ). ОСОБА_1 знята з реєстраційного обліку у цій квартирі 15.06.2007 року.
Внаслідок неприязливих відносин сторін та постійних сварок які виникали на цьому ґрунті після розірвання шлюбу, ОСОБА_3 не проживає у спірній квартирі, хоч інтересу до неї не втрачав.
Крім пояснень сторін та допитаних у справі свідків зазначені обставини підтверджуються і рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 19.08.1994 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та рішенням цього ж суду від 12.12.1997 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у визнанні ОСОБА_3 таким, що втратив право користування спірною квартирою.
Про те, що ОСОБА_3 не втрачав інтересу до спірної квартири свідчать долучені до справи копії його звернень до житлово – експлуатаційної контори, в яких він повідомляв про причини не проживання в спірній квартирі; відповідь відділу обліку та розподілу житлової площі Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації від 16.12.2008 року.
Згідно повідомлення вказаного відділу від 05.06.2007 року, ОСОБА_3 перебував на квартирному обліку на пільгових підставах, як потерпілий в зв’язку з аварією на ЧАЕС 2 категорії з 14 лютого 1995 року. Розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 09.10.2006 року його знято з квартирного обліку, як забезпеченого нормою жилої площі після надання житла ОСОБА_1
За наведених обставин та зважаючи, що ОСОБА_3 іншого житла немає, спірне житло надавалось з урахуванням його як члена сім»ї ОСОБА_1, у зазначеній квартирі він не проживає внаслідок перешкод які йому створювались ОСОБА_1 та іншими мешканцями квартири, суд правильно встановивши фактичні обставини, дав належну оцінку представленим доказам, дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позову ОСОБА_2 та про часткову підставність позову ОСОБА_3.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваного рішення не впливають.
Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.301,303,307,317,218 ЦПК України, колегія
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: