ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" грудня 2010 р. cправа № 2a-3767/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.
представника позивача: Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області –не з’явився
відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 –не з’явилася
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій в розмірі 2 658,50 грн., -
ВСТАНОВИВ:
27.10.2010 року Коломийська об’єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області (далі –позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі –відповідач) про стягнення штрафних санкцій в розмірі 2 658,50 грн.
Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що при проведенні Коломийською об’єднаною державною податковою інспекцією Івано-Франківської області у вересні 2010 року перевірки дотримання порядку здійснення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій виявлено порушення відповідачем вимог Закону України ‘‘Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг’’та встановлено не відповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, у господарській одиниці торгівлі, яка належить відповідачу. За наслідками встановленого порушення рішенням за № 0006022320/0 від 20.09.2010 року до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 658,50 грн., які відповідачем не сплачені до бюджету.
В судовому засіданні представник позивача не з’явився, подав суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить справу розглядати без його участі.
Відповідач в судове засідання також не з’явилася, подала суду заяву про те, що позовні вимоги визнає частково, у зв’язку із тим, що дохід, який дає магазин, є недостатнім для погашення нарахованої санкції, просить справу розглядати без її участі та при постановленні судового рішення розстрочити сплату боргу по штрафних санкціях.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів.
Судом встановлено, що на виконання плану перевірок суб’єктів підприємницької діяльності у сфері готівкового обігу та на підставі направлення №182 від 07.09.2010 року, працівниками Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області здійснено перевірку дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій магазину, що належить відповідачу, розташований по вул. Шахтарська, 34а в с. Ковалівка Коломийського району Івано-Франківської області.
При здійсненні перевірки встановлено порушення вимог пункту 13 статті 3 Закону України ‘‘Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг’’, а саме: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями з початку робочого дня на суму 531,70 грн. Дані порушення зафіксовані в акті перевірки за №907990 (2692/09/07/23/НОМЕР_1) від 13.09.2010 року, з яким відповідача було ознайомлено, зауважень до даного акту щодо встановлених податковим органом порушень не подала (а.с. 6-8).
На підставі акта перевірки за №907990 від 13.09.2010 року Коломийською об’єднаною державною податковою інспекцією Івано-Франківської області 20.09.2010 року прийнято рішення за №0006022320/0 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 658,50 грн., яке відповідачем отримано 20.09.2010 року, про що свідчить її особистий підпис (а.с. 9).
Як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду справи відповідач не сплатив застосовані до нього штрафні (фінансові) санкції, що підтверджується довідкою про недоїмку відповідача станом на 11.10.2010 року, наявної у матеріалах справи (а.с. 10).
Закон України ‘‘Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг’’визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до абзацу 4 статті 2 Закону України ‘‘Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг’’розрахункова операція –це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки –оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Згідно з наведеним в абзаці 15 статті 2 вказаного Закону визначенням, розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Відповідно до пунктів 2, 5 статті 3 Закону України ‘‘Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг’’суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. У разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках визначених законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення.
Крім цього, у відповідності до вимог пункту 13 статті 3 вказаного Закону суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка відповідає загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідальність за невиконання суб’єктами господарювання пункту 13 статті 3 Закону України ‘‘Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг’’передбачена статтею 22 Закону, згідно вимог якої за незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Як вбачається з акта податкової перевірки невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків відповідача складає 531,70 грн., відтак у відповідності до статті 22 вищезазначеного Закону, до відповідача застосовано фінансові санкції у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, тобто 2 658,50 грн. Вказаний розмір санкції також підтверджується розрахунком до акта перевірки від 20.09.2010 року (а.с. 8).
Враховуючи, що відповідачем не дотримані вимоги пункту 13 статті 3 Закону України ‘‘Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг’’, позивачем правомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 658,50 грн.
Приписами статті 25 Закону України ‘‘Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг’’встановлено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб’єктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Судом встановлено, що відповідачем не було прийнято міри щодо оскарження рішення податкового органу №0006022320/0 від 20.09.2010 року на загальну суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 658,50 грн., сума штрафу не сплачена до бюджету, тому суд вважає дане рішення податкового органу чинним, а штрафні (фінансові) санкції такими, що підлягають стягненню в дохід бюджету.
Розглядаючи заяву відповідача про розстрочення сплату боргу по штрафних санкціях суд зазначає, що відповідачем до суду не подано будь-яких доказів, які б вказували на його неспроможність погашення заборгованості, стягнення якої є предметом даного судового розгляду. Крім того, у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні суди наділені правом відстрочувати і розстрочувати, змінювати чи встановлювати спосіб і порядок виконання судових рішень, які набрали законної сили у відповідності до вимог статті 254 вказаного Кодексу.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход бюджету штрафні санкції у розмірі –2 658 (дві тисячі шістсот п’ятдесят вісім) гривень 50 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.
Постанова в повному обсязі складена 13.12.2010 року.