Справа №2-3267-1\10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2010 року місто Київ
Солом’янський районний суд м. Києва під головуванням судді Мельника В.В. при секретарі Глушко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» до ОСОБА_1 та закритого акціонерного товариства «Українсько-Російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка» про відшкодування шкоди в порядку регресу,
в с т а н о в и в :
У вересні 2009 р. ЗАТ «Європейський страховий альянс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути на його користь в рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу 9365, 00 грн. та судові витрати у сумі 283, 65 грн., посилаючись на те, що 19.02.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір страхування, відповідно до умов якого позивач зобов’язується відшкодувати збитки, що настали у зв’язку з пошкодженням автомобіля марки «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Позивач зазначав, що 05.05.2008 р. на перехресті бульвару Лесі Українки та вул. І. Кудрі у м. Києві з вини ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено належний ОСОБА_2 автомобіль марки «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 15.05.2008 р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.
Також позивач зазначав про те, що ОСОБА_2 завдано збиток у розмірі 9930, 00 грн., який позивач відшкодував за вирахуванням франшизи, яка складає 465, 00 грн., тобто у сумі 9365,00 грн.
Оскільки ОСОБА_1 добровільно сплачені позивачем кошти не повертає, хоча відповідну претензію вона отримала, позивач змушений звернутися з позовом до суду.
Заочним рішенням Солом‘янського районного суду міста Києва від 03.11.2009 р. позов ЗАТ «Європейський страховий альянс» задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 9365 грн. в рахунок відшкодування шкоди та 213, 65 грн. судових витрат, а всього на загальну суму 9578, 65 грн. (а.с.а.с.46-48).
Ухвалою цього ж суду від 19.08.2010 р. заочне рішення Солом‘янського районного суду міста Києва від 03.11.2009 р. скасоване та призначено справу до розгляду в загальному порядку (а.с. 62).
Під час розгляду справи судом до участі у справі як співвідповідача було притягнуто ЗАТ «Українсько-Російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка» (а.с.а.с. 70-71).
У судовому засіданні представник ЗАТ «Європейський страховий альянс» підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідачка у судове засідання не з‘явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в закритому акціонерному товаристві «Українсько-Російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка» згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/2575536, який діяв на момент скоєння пригоди, а також тим, що розмір суми, яку позивач просить стягнути визначено безпідставно.
Представник ЗАТ «Українсько-Російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка» у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що ЗАТ «Європейський страховий альянс» позовних вимог до страхової компанії не заявляло, а тому підстави для покладення на страхову компанію обов‘язку відшкодувати шкоду відсутні.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за збитки.
Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
У судовому засіданні встановлено, що 05.05.2008 року на перехресті бульвару Л. Українки та вул. І. Кудрі у місті Киві з вини ОСОБА_1, яка керувала автомобілем марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений належний ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії РСА №380003 автомобіль марки «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1
Згідно дослідженої у судовому засіданні постанови Печерського районного суду м. Києва від 15.05.2008 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 15).
У судовому засіданні також встановлено, що 19.02.2008 р. між ЗАТ «Європейський страховий альянс» та ОСОБА_2 був укладений договір страхування, предметом якого було страхування майнових інтересів страхувальника, пов‘язані з володінням і користуванням належним страхувальнику на праві власності автомобілем марки «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1. Згідно умов договору страхування останній набуває чинності з 20.02.2008 р. та закінчується о 24 год. 19.02.2009 р.
Як вбачається із даних видаткового касового ордера №008326 від 20.02.2008 р., ЗАТ «Європейський страховий альянс» виплатило страхувальнику ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 3125, 00 грн., а решту суми у розмірі 6240,00 грн. зараховано у якості несплаченої частки страхового платежу.
Згідно дослідженого у судовому засіданні полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/2575536 від 25.09.2007 р. на час настання зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в закритому акціонерному товаристві «Українсько-Російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка» (а.с. 67).
Відповідно до п. 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 9.2 ст. 9 цього ж Закону встановлено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25.500 гривень на одного потерпілого.
Таким чином, розмір завданої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди не перевищує розміру обов’язкового ліміту і повністю покривається страховим відшкодуванням.
Відповідно до ч.2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/2575536 встановлена франшиза складає 510 грн.
Відповідно до вимог статті 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що розмір завданої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди не перевищує розміру обов’язкового ліміту і повністю покривається страховим відшкодуванням, за виключенням суми франшизи, яка і підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача.
В решті позов ЗАТ «Європейський страховий альянс» є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач – пред‘явити зустрічний позов.
Як вбачається із матеріалів справи, до початку розгляду судом справи по суті, представник позивача не змінював предмету та підстав позову, та не заявляв самостійних до ЗАТ «Українсько-Російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка» про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Враховуючи викладене, правові підстави для покладення на ЗАТ «Українсько-Російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка» обов‘язку відшкодувати позивачу решту суми виплаченого страхового відшкодування за усною заявою представника позивача під час виступу з промовою на стадії судових дебатів відсутні.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з відповідача ОСОБА_1
Керуючись статтями ст.ст. 993, 1191 ЦК України, ст. 9, 12, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статями 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» до ОСОБА_1 та закритого акціонерного товариства «Українсько-Російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка» про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» 510 грн. в рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу та 171 грн. судових витрат, а всього на загальну суму 681 грн.
В решті позову закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Мельник В.В.