Справа №2-а-1037-1/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2010 року Солом’янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Мельника В.В.
при секретарі Глушко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого лейтенанта, інспектора ВОМ ДТП Солом’янського ВДАІ міста Києва Горбачова Віталія Петровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, –
в с т а н о в и в :
У грудні 2010 р. позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просив постанову по справі про адміністративне правопорушення /серія АА, №622714/ від 25.11.2010 р. про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати, посилаючись на те, що оскаржувана постанова була винесена безпідставно, внаслідок протиправних дій відповідача.
Сторони у судове засідання не з’явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду невідомі, а тому суд вважає можливим розглядати справу у їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публiчно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових i службових осіб, інших суб’єктів при здiйсненнi ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числi на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Судом встановлено, що 25.11.2010 р. старшим лейтенантом, інспектором ВОМ ДТП Солом’янського ВДАІ міста Києва Горбачовим В.П. було винесено постанову /серія АА, №622714/ про притягнення ОСОБА_1 – позивача у справі, до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 425,00 гривень.
Згідно зазначеної постанови позивачем було порушено вимогу п. 8.7.3 Правил дорожнього руху, а саме було здійснено проїзд перехрестя на заборонний (червоний) сигнал світлофора, про що свідчить складений протокол про адміністративне правопорушення /серія АА, №289092/ від 25.11.2010 р.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи вiдсутнiсть адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- i кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- i кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм i стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей i документів, а також іншими документами.
Позивач обґрунтовуючи свої вимоги, посилався на те, що ПДР не порушував, діяв за вимогами правил, проїзд перехрестя здійснив на зелений сигнал світлофора, з який причин інспектор склав протокол з цього приводу йому не відомо.
Згідно пункту 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Мiнiстрiв України від 10 жовтня 2001 року №1306 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, зокрема, бути уважним та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху та не вчиняти дій, внаслiдок яких може бути пошкоджено автомобiльнi дороги та їх складові, а також завдано шкоди користувачам.
Відповідно до ст. 18 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є адміністративним правопорушенням дiя, яка хоч i передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власностi, правам i свободам громадян, установленому порядку управлiння, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута iншими засобами i якщо заподiяна шкода є менш значною, нiж вiдвернена шкода.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездiяльностi суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомiрностi свого рішення, дiї чи бездiяльностi покладається на вiдповiдача, якщо вiн заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності своїх дій, які позивачем оскаржуються в порядку передбаченому чинним законодавством, а також те, що підстав для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 судом не встановлено, суд вважає за можливе позов задовольнити, постанову по справі про адміністративне правопорушення /серія АА, №622714/ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати, а провадження у справі закрити.
Керуючись ст. ст. 158-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити.
Постанову старшого лейтенанта, інспектора ВОМ ДТП Солом’янського ВДАІ міста Києва Горбачова Віталія Петровича /серія АА, №622714/ від 25.11.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення – скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Мельник В.В.