Справа № 2а-900                                                                                                          2010 року

                          П О С Т А Н О В А

                      І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

30 грудня  2010 року                                   смт. Оратів

Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Круглик В.В.,   розглянувши о 09 год 00 хв у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до   управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі про визнання незаконними дій управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі Вінницької області з відмови в перерахунку пенсії,  

                                В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1 звернувся до Оратівського районного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі Вінницької області про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі з відмови у перерахунку пенсії, мотивуючи позов тим, що він  віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 3 групи захворювання, яке пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим йому була призначена державна пенсія відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої обчислений у відповідності до постанов Кабінету  Міністрів України. Відповідач відмовив йому у здійсненні перерахунку пенсії, тому ОСОБА_1 просить суд визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до закону та робити перерахунки його пенсії у разі  підвищення розміру мінімальної пенсії за віком, розмір якої відповідає розміру прожиткового  мінімуму для осіб, що втратили працездатність.  

    Відповідач  надав суду письмові заперечення проти позову, згідно із якими  статтею 67 Закону України «Про статус і соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської  катастрофи» передбачено, що   конкретні розміри   всіх   доплат,   пенсій   і  компенсацій підвищуються  Кабінетом  Міністрів  України. Після скасування Конституційним Судом України змін, внесених до вищезазначеного закону, єдиними нормативними актами, які регулюють питання обчислення пенсій осіб даної категорії є постанови КМУ. Позивач отримує пенсію відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої обчислений  відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян». Відповідно до ст. 63 вищезазначеного закону фінансування витрат здійснюється за рахунок державного бюджету. Позовні вимоги не визнає, просить у позові відмовити.  

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.  

    Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.    

    Як вбачається з копії посвідчення серії НОМЕР_2, виданого 30.04.2002 року, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

    Згідно з копією довідки серії НОМЕР_1 від 26.06.2008 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності – захворювання, пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС.  

    Відповідно до свідоцтва про хворобу № В-214 від 20.03.02 року захворювання ОСОБА_1 пов»язане з виконанням службових обов»язків з ліквідації наслідків на ЧАЕС.

    Як вбачається з листа управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі  від 24.11.2010 року № Т-101,  12.11.2010 року позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у відповідності із вимогами Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але йому було відмовлено у проведенні такого перерахунку.  

    Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.  

    Судом встановлено, що позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 3 групи захворювання, яке пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС. В зв'язку з цим йому була призначена державна пенсія відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої обчислений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».  

    12 листопада 2010 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування пенсії у розмірах, встановлених законом, але в проведенні перерахунку пенсії йому було відмовлено.    

    Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

    Таким чином, Конституція України гарантує особі у разі часткової або тимчасової втрати працездатності соціальний захист, передбачений відповідним законом. Для осіб, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС таким спеціальним законом є Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені види пенсій, які підлягають виплаті особам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1, 2, 3 та 4 категорій, це зокрема, державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.    

    Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю.  

    Відповідно до ч. 6 ст. 55 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», призначення та виплата пенсій названим у цій статті категоріям, в тому числі особам віднесеним до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.  

    Як вбачається із ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи», під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться  мінімальна пенсія за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Суд не приймає до уваги посилання відповідача на  ч. 1 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи», якою передбачено, що   конкретні розміри   всіх   доплат,   пенсій   і   компенсацій підвищуються  Кабінетом  Міністрів  України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.  

    Судом встановлено, що позивачеві призначена державна пенсія відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої обчислений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».  

    Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.    

    Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.    

    Аналізуючи норми діючого законодавства суд приходить до висновку, що дії відповідача є неправомірними і позивач має право на проведення перерахунку пенсії у відповідності з вимогами діючого законодавства.    

    Таким чином, суд вважає можливим зобов’язати відповідача провести позивачеві перерахунок основної та додаткової пенсії з 01.09.2010 року, у відповідності з вимогами ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести виплату недонарахованої пенсії з урахуванням проведених виплат.    

    Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.    

    Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.  

    Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

    Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, з урахуванням вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

    На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 11, 69-71, 79, 86, 94, 158-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,  

ПОСТАНОВИВ:   

    Позов задовольнити.        

    Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі Вінницької області щодо відмови в перерахунку пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» – неправомірними.

    Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі Вінницької області провести перерахунок та виплату недонарахованої пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду III групи, захворювання якого пов’язане з Чорнобильською катастрофою за період з 01 вересня 2010 року по 30 грудня 2010 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проводити перерахунок пенсії у разі підвищення розміру мінімальної пенсії за віком, ромір якої відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

    Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 186 КАС України,  апеляційна  скарга  подається  до  адміністративного суду апеляційної  інстанції  через  суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване  судове  рішення.  Копія  апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає,  до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів  з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає..

      С У Д Д Я

Ў