Справа №33-1193/10                                                                                                                        

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 липня 2010 року                                                                                                                м. Київ

Суддя Апеляційного суду м. Києва Стрижко С.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 7 червня 2010 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого в Автомобільному омі України «Мерседес», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 24 квітня 2010 року о 2 год. 10 хвил. керував автомобілем «Форд», д/н НОМЕР_1, по вул. Хрещатик в м. Києві в стані алкогольного сп"яніння,  що було підтверджено медичним оглядом за адресою вул. Хохлових, 5, чим порушив п. 2.9 , тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 7 червня 2010 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1  ст. 130 КУпАП та на нього  було накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік.

На зазначене рішення судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без його участі у судовому засіданні, просить постанову судді змінити в частині виду стягнення, визначити його у виді громадських робіт, врахувавши його щире каяття, конкретні обставини справи, знаходження у нього на триманні матері похилого віку, яка потребує його опіки, позитивну характеристику з місця роботи та необхідність використання ним свого транспортного засобу при виконанні службових обов’язків.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав подану ним апеляцію та надав документи на підтвердження своїх доводів.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення апелянта,перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає її такою, що підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Висновок судді районного суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9 ПДР України за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, підтверджений доказами, зібраними по справі, у тому числі протоколом про проходження медичного огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп’яніння.

Справа відносно ОСОБА_1 розглянута у відсутність правопорушника відповідно  до вимог ст. 268 КУпАП.

Будь-яких інших доводів, які б підтверджували порушення вимог чинного законодавства, які б були підставами для скасування судового рішення по справі, при розгляді суддею районного суду адміністративної справи відносно ОСОБА_1 у скарзі не наведено та додаткових доказів на спростування висновків судді районного суду до Апеляційного суду м. Києва не надано, а тому підстав для скасування постанови судді в цілому, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Проте ці вимоги закону суддею при розгляді адміністративної справи належним чином не виконані та до правопорушника застосовано найбільше стягнення.

За таких обставин, перевіряючи доводи апеляції в частині безпідставного визначення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд апеляційної інстанції вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, як убачається із матеріалів справи та наданих документів, ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, фактично під час складання протоколу визнавав свою винуватість, оскільки будь-яких заперечень не висловлював, за місцем роботи характеризується позитивно, має потребу у використанні транспортного засобу за сімейними обставинами та за своїми обов’язками по роботі,  а тому суд  апеляційної інстанції вважає пом’якшити правопорушнику  визначене йому адміністративне стягнення та призначити його у виді громадських робіт на строк 40 годин.

За таких обставин, скарга ОСОБА_1 підлягає  задоволенню, а постанова судді Шевченківського районного суду м. Києва від 7 червня 2010 року – зміні в частині адміністративного стягнення.

З огляду на наведене, керуючись ст. 294 КУпАП,  суд апеляційної інстанції -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 7 червня 2010 року відносно ОСОБА_1 - змінити в частині накладеного адміністративного стягнення.

Піддати ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП адміністративному стягненню у виді громадських робіт строком  40 годин.

В решті постанову залишити без зміни.

Суддя Апеляційного

суду м. Києва                                                            С.І. Стрижко