УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 2а

 14.10.2010 року                                                                                             м. Київ

  № 33-1792/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Апеляційного суду м. Києва Стрижко С.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Дарницького  районного суду м. Києва від 27 серпня  2010 року відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, студента НТУУ «КПІ» та КНЕУ ім. Гетьмана, працюючого у ТОВ «Інтелдом» на посаді інженера-конструктора, проживаючого в АДРЕСА_1, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно із протоколом від 08.08.2010 року про адміністративне правопорушення,  ОСОБА_3 08.08.2010 року о 01-20 год.  керував автомобілем «Опель Астра», д/н НОМЕР_1,  по вул. Дніпровська набережна в м. Києві з явними ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження медичного огляду в установленому порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України та своїми діями скоїв правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 27 серпня 2010 року ОСОБА_3. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

На зазначене рішення судді, ОСОБА_2 подав до Апеляційного суду м. Києва скаргу, в якій, не заперечуючи свою винуватість у вчиненому адмінправопорушенні,  просив змінити накладене на нього адміністративне стягнення з позбавлення права керувати транспортними засобами на штраф.

При цьому зазначив, що вчинив адміністративне правопорушення фактично внаслідок збігу обставин, оскільки вживши незначну кількість спиртного, через деякий  вимушений був сісти за кермо, щоб надати допомогу своєму знайомому. Про вчинене шкодує.

Крім того,  апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, оскільки він пропустив його з поважних причин –  на період розгляду адміністративної справи він не отримав судову повістку з суду про час та місце розгляду адміністративного матеріалу.

 Розглянувши клопотання та перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про поважність причин за яких був пропущений строк на апеляційне оскарження, а тому заявлене відповідне клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав свою апеляційну скаргу, та просив змінити вид призначеного йому адмінстягнення, обравши його у виді штрафу.

При цьому, правопорушник не заперечував свою вину у порушенні правил дорожнього руху.

Заслухавши доповідь судді, пояснення правопорушника, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, апеляційний суд вважає її такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок судді районного суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у порушенні п. 2.5  ПДР України за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, підтверджений доказами, зібраними по справі. Більш того, при розгляді справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_3 повністю визнав себе винуватим у вчиненому адміністративному правопорушенні та не заперечував, що порушив ПДР, про що щиро розкаявся.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Проте ці вимоги закону суддею районного суду не виконані.

З матеріалів справи та документів, долучених до скарги, убачається, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, навчається, бажає здобути дві освіти, працює, до адміністративної відповідальності протягом року притягнутий вперше, при складанні протоколу та розгляду адміністративної справи  повністю визнав себе винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вказане, а також конкретні обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про можливість пом’якшення  ОСОБА_3. адміністративного стягнення та призначення його у виді накладення штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ст. 130 ч. 1 КУпАП.

За таких обставин, скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а постанова судді Дарницького районного суду м. Києва від 27 серпня 2010 року  –  зміні.

З огляду на наведене, керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 27 серпня 2010 року відносно ОСОБА_3  – змінити в частині накладеного адміністративного стягнення.

Піддати ОСОБА_3   за ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі двохсот  неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 3400 гривень в доход держави.

Суддя Апеляційного

         суду м. Києва                                                      С.І. Стрижко