УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 2а

 06.12.2010 року                                                                                             м. Київ

  № 33-2097/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Апеляційного суду м. Києва Стрижко С.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Деснянського  районного суду м. Києва від 20 жовтня 2010 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва,  громадянки України, працюючою на посаді фінансового директора ТОВ «Юкрейніан Фаундейшен», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 23.09.2010 року о 03 год. 15 хв. керувала власним автомобілем марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Луговій, 12 в м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовилась.

Своїми діями водій ОСОБА_2 порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 20 жовтня  2010 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

На зазначене рішення судді, ОСОБА_2  подала до Апеляційного суду м. Києва скаргу, в якій, не заперечуючи свою винуватість у вчиненому адмінправопорушенні,  просить змінити накладене на нього адміністративне стягнення з позбавлення права керувати транспортними засобами на штраф.

При цьому ОСОБА_2 зазначає, що на її самостійному утриманні знаходиться малолітній син ІНФОРМАЦІЯ_4, та її робота суцільно пов'язана з пересуванням по місту на автомобілі, більше того — у будь-який момент в неї може виникнути об'єктивна необхідність терміново повернутися до дому до сина.

Крім того, подана апеляція ОСОБА_2 містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому апелянт посилається на те, що строк на апеляційне оскарження вона пропустила з поважних причин, оскільки у зв’язку з хворобою не мала можливості вчасно оскаржити постанову від 20 жовтня 2010 року.

Розглянувши клопотання, суд приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню, оскільки, причини за яких ОСОБА_2 був пропущений строк на апеляційне оскарження є поважними.

У судове засідання ОСОБА_2 вдруге не зявилась, про день і час розгляду справи повідомлена належним чином.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, суд апеляційної інстанції вважає її такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок судді районного суду про доведеність винуватості ОСОБА_2  у порушенні п. 2.5  ПДР України за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, підтверджений доказами, зібраними по справі. Більш того, виходячи із змісту апеляційної скарги, ОСОБА_2, фактично повністю визнала себе винуватою у вчиненому адміністративному правопорушенні та не заперечувала, що порушила ПДР, про що щиро розкаялася.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

При цьому з матеріалів справи та документів долучених до скарги убачається, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, місце роботи, яка пов’язана із керуванням транспортного засобу та на її утриманні знаходиться малолітній син, ІНФОРМАЦІЯ_4, при складанні протоколу фактично повністю визнала себе винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вказане, а також конкретні обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про можливість пом’якшення  ОСОБА_2 адміністративного стягнення та призначення його у виді накладення штрафу у максимальному розмірі, передбаченому санкцією, яка була чинною на момент складення  протоколу про адміністративне правопорушення, а саме двухсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За таких обставин, скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а постанова судді Деснянського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2010 року  –  зміні.

З огляду на наведене, керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Деснянського  районного суду м. Києва від 20 жовтня  2010 року щодо ОСОБА_2 – змінити в частині накладеного адміністративного стягнення.

Піддати ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі двохсот  неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 3.400 гривень в доход держави.

Суддя Апеляційного

суду м. Києва                                                           С.І. Стрижко