17.02.2010 року м. Київ
№ 33-297/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Суддя Апеляційного суду м. Києва Стрижко С.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2008 року відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, працюючого водієм фірми "Терра-М", проживаючого в АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення, 09.09.2008 року о 09 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 по пр-ту Героїв Сталінграда в м. Києві, керуючи автомобілем "Форд Транзіт", д. н. з. НОМЕР_1 здійснив поворот ліворуч через подвійну суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки, яка поділяє потоки в протилежному напрямку, змусив водіїв, що рухались в протилежному напрямку різко гальмувати та змінювати напрямок руху, щоб уникнути зіткнення, чим створив аварійну ситуацію та порушив п. 8.7.3 є ПДР України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП.
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2008 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на шість місяців.
На зазначене рішення судді, ОСОБА_1 подав до Апеляційного суду м. Києва скаргу, в якій, не заперечуючи свою винуватість у вчиненому адмінправопорушенні, просить змінити накладене на нього адміністративне стягнення з позбавлення права керувати транспортними засобами на штраф. При цьому зазначає, що працює водієм та на даний час він має на утриманні неповнолітню дитину та вагітну дружину.
Разом з апеляційною скаргою, апелянт подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначає, що строк на апеляційне оскарження він пропустив з поважних причин, оскільки на період розгляду адміністративної справи він не отримав судову повістку з суду про час та місце розгляду адміністративного матеріалу з причин, що в адмінпротоколі адреса його проживання була указана невірно - АДРЕСА_2, тоді як фактична адреса проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1
Розглянувши клопотання, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню, оскільки як убачається з матеріалів справи, адреса ОСОБА_1 указана неправильна, що позбавило його отримати виклик до суду, прийняте судом по справі рішення та вчасно, у передбачений ст. 289 КУпАП строк його оскаржити.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свою апеляцію та просив змінити вид призначеного йому адмінстягнення, обравши його у виді штрафу, посилаючись на те, що має єдину професію водій, яка є єдиним джерелом існування, як для нього, так і для його сім'ї, яка складається на даний час з дружини та двох дітей. У вчиненому правопорушенні розкаюється, свою винуватість визнає повністю.
Заслухавши доповідь судді, пояснення правопорушника, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, суд апеляційної інстанції вважає її такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок судді районного суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п. 8.7.3 є ПДР України за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, підтверджений доказами, зібраними по справі. Більш того, при розгляді справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 фактично повністю визнав себе винуватим у вчиненому адміністративному правопорушенні та не заперечував, що порушив ПДР, про що щиро розкаявся.
Разом з тим, відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При цьому з матеріалів справи та документів долучених до скарги убачається, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, при складанні протоколу та розгляду адміністративної справи повністю визнав себе винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, має позитивну характеристику з місця роботи, на даний час має на утриманні непрацездатну дружину та двох малолітніх дітей.
Враховуючи наведене, а також конкретні обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про можливість пом'якшення ОСОБА_1 адміністративного стягнення та призначення його у виді накладення штрафу у максимальному розмірі, передбаченому санкцією, яка була чинною на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення, а саме чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За таких обставин, скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова судді Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2008 року - зміні.
З огляду на наведене, керуючись ст. 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2008 відносно ОСОБА_1 - змінити в частині накладеного адміністративного стягнення.
Піддати ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 122 КУпАП адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі чотирьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 68 гривень в доход держави.
Суддя Апеляційного
суду м. Києва С.І. Стрижко