Справа № 2-13/2011

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

04 січня  2011 р.    Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:                         судді             Джерелейко О.Є.        

                при секретарі     Палій Л.Г.

з участю  позивача  ОСОБА_1

          відповідача ОСОБА_2                                           треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: сектор громадянства, реєстрації та  міграції Софіївського районного відділу ГУМВС України в Дніпропетровській області,

      Софіївська селищна рада Софіївського району Дніпропетровської області

    розглянувши  у відкритому  судовому засіданні сел. Софіївка цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - сектор громадянства, реєстрації та міграції Софіївського районного відділу ГУМВС України в Дніпропетровській області, Софіївська селищна рада Софіївського району Дніпропетровської області,   про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням, -

у с т а н о в и в:

    ОСОБА_1 звернулась до Софіївського районного суду Дніпропетровської області  з позовною заявою та  просить суд  визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловою площею в належному їй на праві приватної власності житловому будинку АДРЕСА_1 Софіївського району Дніпропетровської області, посилаючись на ч.2 ст.405 ЦК України, оскільки відповідач більше року відсутній за зазначеною адресою.

     Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позову, оскільки влітку 2010 року він доглядав за городом, косив бур»ян, восени 2010 року утепляв кран, платив за комунальні послуги, приходив  до дитини, грав з ним та вирішував задачі. Ключів від будинку відповідач не має, так як їх забрала позивач, а доступ до будинку має, коли його впускає дитина.

            Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: сектор громадянства, реєстрації та  міграції Софіївського районного відділу ГУМВС України в Дніпропетровській області, Софіївська селищна рада Софіївського району  Дніпропетровської області, будучи увідомленими про місце та час розгляду справи,  в судове засідання не з»явились, своїх представників не направили, про причини неявки суд не увідомили.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, свідків, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити із наступних підстав.

            Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно із ст.156 ЖК Української РСР припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

В судовому засіданні встановлено, що  власником будинку по АДРЕСА_1 Софіївського району Дніпропетровської області є ОСОБА_1, що підтверджує копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.10). В даному будинку зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, що підтверджує  копія  будинкової книги (а.с..11-13) та адресна довідка на а.с.18. Позивач в позовній заяві посилається на те, що відповідач більше року, починаючи із 04.09.2009 року, відсутній за місцем реєстрації.  Однак в судовому засіданні сторони визнали ті обставини, що відповідач влітку 2010 року приходив до будинку, де на  присадибній ділянці  косив бур»ян, обробляв картоплю від колорадського жука, восени 2010 року утепляв у дворі кран, також оплачував комунальні послуги, про що надав до суду квитанцію  із рахунком (а.с.51-52). Таким чином, суд не може взяти до уваги пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які в судовому засіданні пояснювали, що більше року не бачили позивача за місцем реєстрації, а також довідку на а.с.16 депутата селищної ради про те, що ОСОБА_2 не проживає за місцем реєстрації з вересня 2009 року, оскільки  вони  не відповідають обставинам справи, які визнаються учасниками процесу – позивачем та відповідачем,  а тому відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню, та іншим матеріалам справи- квитанції та розрахунку про оплату комунальних послуг  на а.с.51-52, що долучені до матеріалів справи за клопотанням відповідача. Таким чином, позивачем ОСОБА_1 не надано суду доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 був відсутнім як член її сім»ї без поважних причин понад один рік за місцем реєстрації.

Припинення сімейних відносин між позивачем та відповідачем в силу ст.156 ЖК не позбавляє ОСОБА_2  права користування займаним приміщенням.

Надані позивачем акт судово-медичного дослідження №22 від 14.03.2008 року про наявність у ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень (а.с.5), постанова від 10.12.2008 року про визнання винним ОСОБА_2 по ч.1 ст.173-2 КУпАП (а.с.6),  постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 29.05.2009 року на а.с.7 не можуть бути взяті судом до уваги , оскільки позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, посилаючись як на підставу визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим будинком, відсутність його за місцем проживання більше року, також позивач вказує в позовній заяві на негативну поведінку відповідача з 04.09.2009 року, тоді як надані акт СМЕ та постанови датовано до 04.09.2009 року.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, суд,-          

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - сектор громадянства, реєстрації та міграції Софіївського районного відділу ГУМВС України в Дніпропетровській області, Софіївська селищна рада Софіївського району Дніпропетровської області,   про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,- відмовити в повному обсязі як необґрунтованих.

    2.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний термін з дня проголошення рішення.

Суддя:                                                                                          О.Є.Джерелейко