№ 2-4891/2010
ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД
А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого – судді Білюнас В.Ю.,
при секретарі Куценко Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ялти цивільну справу за позовом прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Державного підприємства України «Міжнародного дитячого центру «Артек», Гурзуфської селищної ради, Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення огорожі, суд
в с т а н о в и в:
Прокурор м. Ялти, діючий в інтересах держави в особі державного підприємства України «Міжнародного дитячого центру «Артек», Гурзуфської селищної ради, Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим просить суд зобов’язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,06 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в районі дитячого табору «Прибережний» ЛПУ МДЦ «Артек» шляхом знесення огорожі за його власний рахунок.
Вимоги мотивує тим, що працівниками Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АРК в ході проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства у травні 2009 року, було виявлено, що відповідач ОСОБА_1 використовує земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, в районі дитячого табору «Прибережний», без правовстановлюючих документів, та яка ні у власність, ні в користування ОСОБА_1 не передавалась і на якій розташована самочинно збудована огорожа.
Представник позивача Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АРК в судове засідання не з’явився, про день і час слухання справи повідомлений належним чином, письмових пояснень не надав.
Представник Гурзуфської селищної ради в судове засідання не з’явився, про день і час слухання справи повідомлений належним чином, письмових пояснень не надав.
Відповідач позов не визнав та пояснив, що він не зводив самовільно огорожу на земельної ділянки, не долучався до адміністративної відповідальності за самовільне використання земельної ділянки, просив суд у задоволені позову відмовити, так як вважає його не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Вислухавши прокурора, представника позивача, відповідача, допитав свідка, розглянувши матеріали справи, дослідив докази надані сторонами, суд вважає, що позовні вимоги прокурора не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 12 ЗК України, розпорядження землями територіальних общин, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад в області земельних відносин на території сіл, селищ, міст.
Згідно ч. 1 ст. 118 ЗК України, громадянин, зацікавлений в приватизації земельної ділянки, що знаходиться в його користуванні, подає заяву у відповідну районну, Київську або Севастопольську міську державну адміністрацію або сільську, селищну, міську раду за місцезнаходження земельної ділянки.
В даному випадку, власником спірної земельної ділянки є Гурзуфська селищна рада.
Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідна міська рада розглядає заяву і у разі згоди на передачу земельної ділянки у власність, дає дозвіл на розробку проекту відводу.
Згідно ж ст. 125 ЗК України, право власності і право постійного користування на земельну ділянку виникає після отримання її власником або користувачем документа, підтверджуючого право власності або право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використовування земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), отримання документа, підтверджуючого право на нього, і державній реєстрації забороняється.
На підставі ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування витрат за час незаконного користування.
У відповідності до ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд здійснює цивільне судочинство на засадах змагальності сторін, не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів осіб, які беруть участь у справі.
Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.
Відповідач категорично заперечує проти того, що у МДЦ «Артек» є правові документи, підтверджуючі його право користуванні спірною земельною ділянкою. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на відсутність державного акту на право постійного користування земельною ділянкою МДЦ «Артек», як пояснив у судовому засіданні представник МДЦ «Артек» документи на цей час знаходяться на узгодженні по затвердженню технічної документації по землеустрою в частині складання документів, які підтверджують право постійного користування МДЦ «Артек» земельними ділянками за адресою: смт. Гурзуф, МДЦ «Артек» для здійснення статутної діяльності, підтвердив що використовується земельна ділянка без встановлення меж в натурі.
Суду не було надано будь – яких доказів того, що спірна земельна ділянка надавалася у користування державного підприємства України «Міжнародного дитячого центру «Артек» . Відповідних рішень по даному питанню рада не приймала, відсутні дані, що спірна земельна ділянка відноситься до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Таким чином, суд вважає, що висновок прокурора про те, що спірна земельна ділянка знаходиться в постійному користуванні МДЦ «Артек», не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 20 травня 2009 року, державним інспектором Свистуном О.М був складений відносно ОСОБА_1 припис про самовільне зайняття та використування земельної ділянки орієнтовною площею 0,06 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, дитячий табір «Прибережний» , про самовільне заняття і використання земельної ділянки про існування самовільно зведеної огорожі у припису не зафіксовано, але вказано про звільнення земельної ділянки до 20.06.09 року. Припис був складений одноособо у відсутність ОСОБА_1, припис не був йому наданий, ні відправлений поштою (а.с.6). На підставі цього припису у цей же день інспектор Свистунов О.М. 20.05.09 року також склав акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, у якому посилався на самочинне зайняття земельної ділянки, який також був складений у відсутність відповідача, але була зроблена запис у акту, що ОСОБА_1 відмовився од підпису у акті. У цей же день була складений протокол № 003130 від 20 травня 2009 року про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, але після цього постанова про залучення його до адміністративної відповідальності не приймалася (а.с. 4- 6).
Суд дає критичну оцінку цим доказам, та не приймає їх до уваги у зв’язку з тим, що вони були складені з порушенням норм існуючого законодавства, та не відповідають дійсності. Суду не було представлено ніяких доказів про належність спірної земельної ділянки позивачам. З наданих суду документів взагалі неможливо встановити де знаходиться спірна ділянка, який розмір, на яких землях вона розташована.
Також судом встановлено, що з боку позивача на земельній ділянці не будував огорожу на земельної ділянки, в судовому засіданні доказів неправомірного будування огорожі не надані.
Таким чином, суд вважає, що позов прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі державного підприємства України «Міжнародного дитячого центру «Артек», Гурзуфської селищної ради, Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим про звільнення самочинно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення огорожі не підлягає задоволенню.
Оскільки позов заявлений в інтересах держави прокурором, який відповідно до закону звільнений від сплати судових витрат по справі, то вказані судові витрати варто віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 152, 158, 211, 212 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 209, 212-215 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
У задоволенні позовної заяви прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Державного підприємства України «Міжнародного дитячого центру «Артек», Гурзуфської селищної ради, Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення огорожі - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено у апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст.ст. 294-296 ЦПК України.
СУДДЯ
Ялтинського міського суду В. Білюнас