Справа  № 2-4925

                                                                                                                                             2010  рік

Р   І   Ш   Е   Н   Н   Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

17 грудня    2010    року                                             Ялтинський міський суд Криму

у складі судді  :                                                       БІЛЮНАС В.Ю.

при секретарі    :                                                     КУЦЕНКО Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі  Ялтинського міського суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В  :

    Позивач просить суд визнати за нею і  відповідачем право власності по 1\2 частці на квартиру АДРЕСА_1 м. Ялта.

    Вимоги мотивує тим, що спірна квартира була придбана ними в період шлюбу з відповідачем, але право власності на неї було оформлене тільки за ним. В даний час вони не можуть досягнути домовленості щодо спільного користування даною квартирою, у зв'язку з чим вона була вимушена звернутися до суду із даним позовом.

    Представник відповідача позов визнав частково та пояснив, що спірне майно дійсно було придбане сторонами в період шлюбу і є спільно набутим майном, проте у зв'язку з тим, що на утриманні саме відповідача знаходиться неповнолітня дитина сторін, просить суд збільшити його частку в спільному майні до 3\4 часток квартири, відповідно зменшивши частку позивачки.

    Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає  частковому задоволенню.

    Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 знаходилися у шлюбі з 23 серпня 1991 року. Шлюб між ними був розірваний 17 листопада 2008 року (а.с. 9) . От спільного життя мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

    24 травня 2002 року, в період шлюбу, на підставі договору купівлі – продажу від 28 квітня 1998 року, реєстровий номер 2-1064, ОСОБА_2 була придбана квартира АДРЕСА_1, право власності на яку було оформлено тільки на його імя (а.с. 21).

Разом з тим, на підставі ст. 60 СК України, майно, придбане подружжям під час шлюбу, належить дружині і чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України, у разі розділу майна, яке є об'єктом права спільної власності подружжя, частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не визначене домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно частини 3 даної статті, за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, з ним проживають діти, за умови, що розмір одержуваних ними аліментів недостатній для забезпечення їх фізичного, духовного розвитку і лікування.

Відповідно до ст.. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» (п. 30), при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від зачади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку, лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сімї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сімї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу.

Як встановлено судом, неповнолітня дитина сторін, - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження мешкає разом з батьком за спірною адресою, - в квартирі АДРЕСА_1 м. Ялта.

Згідно акту, складеному комісією КП РЕО смт. Гурзуф, ОСОБА_1 за місцем її реєстрації не проживає, її речей в квартирі не має.

Суд також приймає до уваги довідку надану на ім’я неповнолітнього ОСОБА_3 Гурзуфською дільничною лікарнею, який знаходиться на обліку з діагнозом захворювання бронхіальна астма та стану здоров’я потребує проживання у окремому приміщенні.   Представник позивачки в судовому засіданні не заперечувала, що аліменти на утримання свого неповнолітнього сина ОСОБА_1 не сплачує, а отже не виконує вимоги сімейного законодавства щодо належного утримання та виховання дитини, по суті самостійно усунувшись від своїх батьківських обов’язків, не приймаючи ніякої участі у  фізичному, духовному розвитку свого сина.

Таким чином, суд вважає недбалу поведінку позивачки по відношенню до інтересів своєї дитини достатньою підставою для того, щоб не дотримуватися принципу рівності часток подружжя в спільному майні та збільшити частку відповідача з урахуванням інтересів неповнолітнього сина сторін, якій мешкає з батьком та повністю знаходиться на його утриманні.

    Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивачки також підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору і витрат на інформаційно – технічне забезпечення справи пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 60, 70, 71 СК України, ст. ст. 10,60,209,212,213,215,218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Припинити право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 м. Ялта.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\4 частку квартири АДРЕСА_1 м. Ялта.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 3\4 частки квартири АДРЕСА_1 м. Ялта.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 171 (сто сімдесят одна) гривня.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

     Суддя: