У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц –14008/10 Головуючий в 1-й інстанції – Мазниця А. А.
Категорія - 21 Доповідач – Пищида М.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого – Баранніка О.П.
суддів – Пищиди М.М., Кіктенко Л.М.
при секретарі – Лещинській О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2010 року за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним,
у с т а н о в и л а :
У червні 2010 року позивачі звернулись до суду із позовом до відповідачів про визнання правочину недійсним.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що 28. 12. 2008 року між їх матір»ю ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений договір дарування, на підставі якого у власність останнього перейшла частка у статутному фонді ТОВ «Готель «Дніпропетровськ» у розмірі 28176 грн., що складає 15, 653 %. Зазначений договір не відповідає вимогам закону та порушує їх права, оскільки майно перебувало у спільній власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а після смерті останнього, спадкоємцями першої черги є не тільки дружина , але й позивачі.
Посилаючись на зазначені обставини, позивачі просили суд договір дарування частки у статутному капіталі «Готель»Дніпропетровськ» у розмірі 15, 653%, що у грошовому виразі дорівнює 28176 грн., укладений 28. 02. 2008 року між дарувальником ОСОБА_4 та обдарованим ОСОБА_1 – визнати недійсним.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволені. Договір дарування частки у статутному капіталі «Готель»Дніпропетровськ» у розмірі 15,653%, що у грошовому виразі дорівнює 28176 грн., укладений 28. 02. 2008 року між дарувальником ОСОБА_4 та обдарованим ОСОБА_1 – визнано недійсним.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог колегія суддів не находить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду.
Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона, в тому числі й позивач, зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених законом.
Так судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про одруження, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 25. 12. 1955 року ( а. с. 7)
Згідно до договору купівлі продажу частки у статутному фонді від 28.02.2005 року, зареєстрованого в реєстрі № 813 і посвідченого нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Панченко О.В., ОСОБА_8 продала , а ОСОБА_4 купила частку у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель»Дніпропетровськ» у розмірі 15, 653%, номінальною вартістю 28032 грн.
28.02.2005 року, ОСОБА_5, у заяві до приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу Панченко О.В., дав згоду своїй дружині, ОСОБА_4 , на купівлю частки статутного фонду ТОВ «Готель»Дніпропетровськ» у розмірі 15, 653%, номінальною вартістю 28032 грн.
ОСОБА_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а. с. 8)
Відповідно до свідоцтва про народження, померлий ОСОБА_5, є батьком позивачів ( а. с. 9, 10)
Згідно довідки КЖЕП № 39 від 23. 12. 2010 року, ОСОБА_9 проживав з батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_10 за адресою : АДРЕСА_1.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно виходив з того, що частка у статутному фонді ТОВ «Готель»Дніпропетровськ» була набута ОСОБА_4 під час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 за рахунок спільних коштів та є спільною сумісною власністю подружжя.
Частиною 1 ст. 57 СК України, визначений вичерпний перелік майна, яке є особистою приватною власністю дружини та чоловіка :
1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;
2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування ;
3) майно, набуте нею , ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Згідно правил ст. 60 СК України, майно , набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності …
Посилання апелянта на те, що даний спір є корпоративний і підвідомчий господарському суду не ґрунтується на вимогах діючого законодавства, оскільки спірні правовідносини стосуються спадкування і не пов’язані із визнанням права на частку у статутному фонді юридичної особи.
Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Померлим ОСОБА_5 заповіту складено не було і тому відповідно до вимог ст. 1233 ЦК України спадкування в даному випадку здійснюється за законом.
Згідно правил ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Відповідно до правил ст. 1261 ЦК України, спадкоємцями померлого ОСОБА_5, є ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_4 не була одноособовим власником спірного майна та єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 , а тому неправомірно розпорядилась часткою у статному фонді ТОВ «Готель»Дніпропетровськ».
З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями сторін, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Оскільки рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц –14008/10 Головуючий в 1-й інстанції – Мазниця А.А.
Категорія - 21 Доповідач – Пищида М.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого – Баранніка О.П.
суддів – Пищиди М.М., Кіктенко Л.М.
при секретарі – Лещинській О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2010 року за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним,
керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: