Судове рішення #13072578

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     

У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                   Справа № 22 ц–14615/2010                                             Головуючий в 1-ій інстанції – Черновськой Г.В.

                   Категорія - 41                                                                                                     Доповідач  -  Волошин М.П.

                                                   

                                                       Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

22 грудня 2010 року                                                                     м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

            головуючого судді   -   Басуєвої Т.А.

            суддів                      -   Волошина М.П., Демченко Е.Л.

            при секретарі             -  Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 січня 2010 року по справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Міністерства оборони України до ОСОБА_2 про зняття з обліку з реєстрації та примусове виселення із гуртожитку, –

В С Т А Н О В И Л А:

КЕВ м. Дніпропетровська звернувся до суду із позовною заявою та просив зняти відповідачку з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 та виселити відповідачку з жилого приміщення за вказаною адресою.

Заочним рішенням позов КЕВ м. Дніпропетровська задоволено в повному обсязі. Знято ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 та виселено її з жилого приміщення за вказаною адресою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити, мотивуючи свої вимоги порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення  справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню  до цих правовідносин.    

Проте зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає і тому воно підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення.

Судом встановлено, що на балансі КЕВ м. Дніпропетровська перебуває будівля гуртожитку «Гвардійське», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 працювала у м. Дніпропетровську у військовому шпиталі з 19 жовтня 1992 року на посаді лікаря кардіологічного відділення, 05 вересня 2004 року була звільнена із займаної посади за власним бажанням.

Згідно витягу з протоколу засідання житлової комісії гарнізону № 3 від 19 грудня 2008 року ОСОБА_2 втратила зв’язок зі Збройними Силами України та повинна була звільнити кімнату АДРЕСА_1.

Задовольняючи позов суд першої інстанції керувався тим, що позовні вимоги є обґрунтованими, але з таким висновком суду погодитись неможна.

Статтями 128, 129, 132 ЖК України передбачено порядок надання жилої площі у гуртожитку та порядок звільнення такої площі.

Згідно ст. 125 ЖК України - без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124 цього Кодексу, не може бути виселено осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років.

Пунктом 7.8 Інструкції щодо організації надання житлової площі у гуртожитках Збройних Сил України зазначено, що не можуть бути виселені з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення особи, зазначені у статті 125 Житлового кодексу Української РСР.

Матеріалами справи достовірно встановлено, що відповідачка працювала в Збройних Силах України з 1992 року по 2004 рік, тобто 12 років.

Таким чином, вимоги позивача про виселення ОСОБА_2 без надання жилого приміщення є безпідставними, у зв’язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

В порядку розподілу судових витрат у відповідність до ст. 88 ЦПК України з позивача слід стягнути понесені відповідачкою судові витрати сплачені в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, –

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 січня 2010 року – скасувати.

В задоволенні позову Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Міністерства оборони України до ОСОБА_2 про зняття з обліку з реєстрації та примусове виселення із гуртожитку – відмовити.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Міністерства оборони України на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 08 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. сплачені в суді апеляційної інстанції.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

     

           Судді:                                        

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація