Cправа 22Ц-9259/2010 р. Головуючий в суді І інстанції Кошель Б.І.
Категорія 01, 46 Доповідач в суді ІІ інстанції Малород О.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого: Поліщука М.А.,
суддів: Малорода О.І., Голуб С.А.,
при секретарі: Мягкій Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2009 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Мотивував вимоги тим, що він проживав з відповідачкою однією сім’єю без реєстрації шлюбу з березня 2002 року по вересень 2009 року.
4 червня 2004 року він продав квартиру, яку придбав з першою дружиною і отримав 8500 доларів США, а потім отримав у борг від знайомого, ще 500 доларів США і за 8 800 доларів США він разом з відповідачкою придбав квартиру АДРЕСА_1. На даний час з відповідачкою не проживає, остання замінила двері, замки, не впускає його в квартиру, домовленості про розподіл квартири не досягнуто, тому просив визнати за ним право власності на Ѕ частину зазначеної квартири та вселити його в спірне житлове приміщення.
В судовому засіданні позивач змінив вимоги і просив суд стягнути з відповідачки на його користь 14783 грн., вартість спірної квартири, яку відповідачка продала 14 грудня 2009 року.
Суд частково задовільнив позовні вимоги.
Суд стягнув з відповідачки на користь позивача 7391 грн. 50 коп. та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнуто з відповідачки на користь держави державне мито в розмірі 25 грн. 50 коп.
Позивач в апеляційній скарзі просить змінити рішення суду та постановити нове, яким стягнути з відповідачки 14783 грн., в зв’язку з неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
На думку апелянта судом не враховано, що на придбання квартири витрачено кошти, які належали йому особисто і до яких відповідачка не має відношення, відповідачкою не подано доказів придбання квартири за її кошти, також суд не зазначив в чому вбачає непослідовність та суперечливість показів його свідків.
Колегія вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити.
Судом першої інстанції встановлено, що з червня 2002 року по вересень 2009 року сторони перебували у громадському шлюбі, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 син ОСОБА_5. 19 червня 2004 року під час спільного проживання, на ім’я відповідачки була придбана спірна квартира за адресою АДРЕСА_2.
14 грудня 2009 року відповідачка продала спірну квартиру.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції, стягнув з відповідачки Ѕ частину вартості, за яку була продана спірна квартира, і виходив з того, що відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Крім того суд дав критичну оцінку показам сторін, які стверджували, що квартира придбана ними за особисті кошти та показам свідків.
Колегія вважає, що суд правильно встановив обставини справи дав їм належну правову оцінку.
Колегія також вважає, що суд вірно дав критичну оцінку показам сторін та свідків і прийшов до правомірного висновку в тій частині, що спірна квартира була придбана сторонами в період спільного проживання без реєстрації шлюбу, а тому належить їм на праві спільної сумісної власності.
Допитані в суді свідки пояснили, що зі слів позивача їм відомо, що квартира придбана за кошти вилучені від продажу попередньої квартири.
Колегія погоджується з висновком суду і в тій частині, що частки сторін є рівними.
Сторони не заявляли клопотання про призначення експертизи для встановлення вартості спірної квартири і тому на думку колегії суд правомірно виходив з вартості квартири зазначеної в договорі купівлі продажу.
Інші заперечення викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновки суду.
Згідно ст. 308 ч.1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За встановлених обставин колегія відхиляє апеляційну скаргу і залишає без змін рішення суду.
Керуючись ст. 308 ч.1, 315 ЦПК України колегія ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів .
Головуючий :
Судді :