Справа № 2-1239/07
2007 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2007 року м. Красноармійськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючої судді Заруцької Г.М.
при секретарі Терещенко О.І.
за участі: позивача ОСОБА_1.
відповідача ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про захист честі та гідності.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав. що 24 лютого 2007 року відбулися збори Ветеранів праці Міністерства внутрішніх справ з нагоди річниці Дня міліції. На цих зборах були присутні майже 40 чоловік.
Він на цих зборах присутнім не був у зв'язку з тим, що був зайнятий іншими справами.
Приблизно 26 лютого 2007 року він випадково зустрів свого знайомого і він його повідомив про те, що на цих зборах відповідач ОСОБА_2. називав його шахраєм та говорив про те, що нібито він вкрав гроші у сумі біль ніж п'ять тисяч грн.
За словами відповідача він вкрав гроші під час проведення виборів Президента України у 2004 році. Але ж він цього не робив та нічиїх грошей не крав.
Надалі обґрунтовуючи свій позов, позивач стосовно того випадку, на який натякав відповідач ОСОБА_2. зазначав, що був членом штабу «Прозорі вибори». 3 листопада 2004 р. прийшла телефонограма, згідно якої старших спостерігачів-інспекторів (бригадирів) учасників проекту «Прозорі вибори» відправляли бути спостерігачами до міста Львова та у Львівську область.
Перед тим, як поїхати до Львова йому у штабі були надані грошові кошти на те, щоб спостерігачі були забезпечені їжею, місцем для проживання та гроші, як добові. Загальна кількість спостерігачів відповідно до списку становила 55 осіб. Декілька з них відмовилися їхати і так залишилося 48 чоловік, потім ще 6 чоловік відмовилося та гроші не отримали.
Йому у штабі двічі видавали гроші: по-перше це гроші в сумі 7632,00 грн., а по-друге, ще надавалися гроші, а які залишилися в сумі 954 грн. та 3975,00 грн. ним були повернуті, про що мається розписка. У зв'язку з цим він вважає, що повністю звітував про використані гроші, залишок невикористаних грошей повернув. Вказував, що претензій до нього з боку працівників та керівників штабу не надходило, зауважень та нарікань з такого приводу також не було.
Тому, висловлювання відповідача стосовно того, що він вкрав гроші, його дуже ображає. Він все своє життя пропрацював у правоохоронних органах. Звільнився за віком 3 березня 1998 року у званні підполковника міліції з посади помічника начальника відділу оперативного чергового чергової частини, пропрацювавши 29 років 5 місяців та 28 днів.
Вказував, що протягом всього часу роботи мав тільки шанобливе до себе ставлення. За час своєї роботи був нагороджений ювілейною медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» - 1 травня 1965 року; нагрудним знаком «Відмінник міліції» 23 січня 1978 року; медаллю «За бездоганну службу» 3 ступеню 20 жовтня 1978 року; нагрудним знаком «За відмінну службу в МВС» 1 листопада 1991 року. Також був неодноразово нагороджений почесними грамотами, отримав листи подяки.
Протягом всього життя, зазначав позивач, він отримував лише позитивні відгуки про себе, про його відданість роботі публікувалося у пресі. Ніхто ніколи не скаржився ані на його поведінку, ані на ставлення до роботи. А відповідач на зборах, де було майже 40 чоловік - ветеранів праці заявив про те, що він крадій, що йому було дуже прикро, та що вдарило по його самолюбству.
Вважає, що відповідач грубо порушив його права, що є недоторканними, принизив його честь та гідність. Протягом місяця не знаходить собі місця у зв'язку з тим, що думає про те, що тепер, через вищевказані обставини, його знайомі та колишні колеги вважають, що він шахрай та крадій. У нього порушився звичний йому уклад життя. На роботі та вдома він постійно думає про те, як така людина, як відповідач ОСОБА_2. що знає його не один рік, знає про те, як він працював, як до нього ставилися всі люди, міг таке прилюдно розповсюдити. За цей час у нього похитнулося здоров'я, він дуже хвилюється через обставини, що склалися, часто відчуває біль в серці, головний біль.
Також вказав, що такими діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, та у приниженні честі та гідності, та яку він оцінює в 1500 грн.
У зв'язку з наведеним просив позов задовольнити, захистити його честь та гідність, зобов'язавши відповідача прилюдно вибачитися перед ним та вибачитися, а також просив стягнути з відповідача на його користь заподіяну моральну шкоду в розмірі 1500 грн., а також, судові витрати.
У судовому засіданні позивач змінив свої позовні вимоги, вказавши, що він відмовляється від позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідач знаходиться в скрутному матеріальному стані, і просить тільки зобов'язати відповідача вибачитися перед ним у присутності ветеранів праці Красноармійського МРВ, в присутності яких відповідач казав, що він крадій.
Відповідач позову не визнав, вказавши, що позивач сам займався збиранням грошей з ветеранів праці Красноармійського МРВ та інших осіб без відома Ради ветеранів праці Красноармійського МРВ, а відносно коштів, які надавалися ОСОБА_1 при виконанні проекту «Прозорі вибори», деякі особи казали, що позивач не у повному обсязі звітував за отримані гроші.
Заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню виходячи з такого.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом установлено, що дійсно позивач, ОСОБА_1, був членом штабу „Прозорі Вибори”. 3 листопада 2004 р. прийшла телефонограма, згідно якої старших спостерігачів-інспекторів (бригадирів) учасників проекту «Прозорі вибори» відправляли бути спостерігачами до міста Львова та у Львівську область, що підтверджується телефонограмою на а.с. 79.
Перед тим, як поїхати до Львова позивачу у штабі були надані грошові кошти на те, щоб спостерігачі були забезпечені їжею, місцем для проживання та надані гроші, як добові. Загальна кількість спостерігачів відповідно до списку становила 55 осіб. Декілька з них відмовилися їхати і так залишилося 48 чоловік, потім ще 6 чоловік відмовилося та гроші не отримали що вбачається зі списків на а.с. 80-85.
З одержаних позивачем грошей на ці цілі залишилися гроші в сумі 954 грн. та 3975,00 грн., які позивачем, ОСОБА_1, були повернуті, про що маються розписки (а.с. 77- 78). Викладене свідчить про те, що позивач у справі повністю звітував про використання грошів, залишок невикористаних грошей повернув, тому з боку відповідача безпідставно позивач ОСОБА_1 звинувачений у привласнені грошей при виконанні обов'язків як бригадир спостерігачів у штабі „Прозорі вибори”.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що відповідач зобов'язаний на майбутніх зборах ветеранів праці Красноармійського МРВ УМВС України в Донецькій області, що відбудуться після набрання рішенням суду законної сили вибачитися перед ОСОБА_1 за безпідставне звинувачення у привласненні останнім грошових коштів, виділених на виборчу кампанію 2004 року.
В той же час слід зазначити, що дії позивача щодо збирання ним коштів на пам'ятники померлим працівникам Міністерства внутрішніх справ, не відповідають нормам законодавства, оскільки згідно Статусу Красноармійської міської організації ветеранів МВС України ( а.с.59-65) збирання таких коштів здійснюється на підставі рішення міської Ради ветеранів МВС України і під контролем цей організації.
Допитані у судовому засіданні свідки, як з боку позивача, так і збоку відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з вірогідністю підтвердили, що рішення Ради ветеранів МВС України про збирання коштів ОСОБА_1 на пам'ятники померлим працівникам Міністерства внутрішніх справ не приймалося і доручення про збирання позивачем таких коштів Рада не надавала, а позивач з власної ініціативи збирав ці гроші і не звітував перед Радою щодо цих витрат. Рада ветеранів неодноразово попереджувала позивача про неправильну поведінку щодо збирання грошей ( а.с. 71-76).
Ці обставини підтверджуються протоколами оперативної наради Ради ветеранів Красноармійського МРВ від 15 лютого 2007 року (а.с.48-49). від 17 лютого 2007 року (а.с.51-54), від 23 червня 2007 року (а.с.55-58).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 201, 270 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій від 28 вересня 1990 року № 7 зі змінами і доповненнями, ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати висловлювання ОСОБА_2 на зборах ветеранів праці Красноармійського МРВ УМВС України в Донецькій області 24 лютого 2007 року на адресу ОСОБА_1 про часткове привласнення грошових коштів, виділених на виборчу кампанію 2004 року такими, що не відповідають дійсності та порочать честь і гідність ОСОБА_1.
Зобов'язати ОСОБА_2 на майбутніх зборах ветеранів праці Красноармійського МРВ УМВС України в Донецькій області, що відбудуться після набрання рішенням суду законної сили вибачитися перед ОСОБА_1за безпідставне звинувачення у привласненні останнім грошових коштів, виділених на виборчу кампанію 2004 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: