Справа № 2-а-1193/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2010 року
Армянський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Шестаковської Л.П., за участю секретаря Усікової А.А., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Армянськ АР Крим справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС Красноперекопського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим Лах Вячеслава Миколайовича, УДАІ ГУ МВС України в АР Крим про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
05.02.2010 р. ОСОБА_2. звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Красноперекопського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим Лах Вячеслава Миколайовича ТА ДО УДАІ ГУ МВС України в АР Крим про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, вказуючи, що постановою першого відповідача Лах В.М., який є посадовою особою другого відповідача - УДАІ ГУ МВС України в АР Крим, його було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 1 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень за те, що він 26.01.2010 року о 12 годині 05 хвилин на 62 км автодороги Нова Каховка – Армянськ керував автомобілем «ВАЗ 21134», державний номер НОМЕР_1, не маючи при собі реєстраційних документів на автомобіль та приєднаний до нього причіп, чим порушив п. 2.1 «б» Правил дорожнього руху України. Зазначену постанову позивач просить визнати незаконною та скасувати, а провадження у справі закрити, оскільки інкрімінуємого правопорушення ним скоєно не було, а обставини, викладені у постанові, не відповідають дійсності. Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що він не керував транспортним засобом, а за кермом автомобіля на момент складання протоколу та на момент винесення оскаржуваної постанови перебував його батько - ОСОБА_1. Позивач стверджує, що саме стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення з тієї причини, що він першим вийшов з автомобіля, оскільки з боку водія заклинило двері. Позивач стверджує, що відповідач на зазначену обставину навіть не звернув уваги, як не звернув уваги і на відповідні його особисті пояснення та на всі інші обставини, що мали суттєве значення, склав відносно нього протокол та виніс оскаржувану постанову, чим грубо порушив його права.
Позивач особисто до суду не з`явився, направив до суду свого представника – батька ОСОБА_1
В суді представник позивача ОСОБА_1. позовні вимоги позивача ОСОБА_2 підтримав, просить суд позов задовольнити, з наведенням аргументів стверджуючи незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, вважає її винесеною з грубими порушеннями діючого законодавства, а викладені в ній події такими, що не відповідають дійсності. Представник позивача ОСОБА_1. наполягає на тому, що основними доказами правопорушення, на які посилався інспектор при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, є пояснення свідків, проте, на його думку, такі пояснення не можуть бути прийняті до уваги судом як належні докази скоєння позивачем правопорушення, оскільки зазначені свідки були зупинені інспектором та залучені до участі у справі вже після зупинки автомобіля, яким керував не позивач, тобто не його син ОСОБА_2., а він особисто – ОСОБА_1. Виходячи з цього, свідки, записані у протоколі про адміністративне правопорушення, не могли бачити, хто саме керував транспортним засобом (а.с. 21-22), що підтверджується і самим поясненням (а.с. 21). Крім того, зазначає представник позивача, що з наведених пояснень свідків видно, що вони самі особисто тих пояснень не писали, оскільки після тексту кожного пояснення є дописаними слова: «з моїх слів записано правильно, мною прочитано», проте, хто саме ті пояснення записав, замість свідка, там не вказано.
Крім того, представник позивача звертає увагу суду і на те, що належними доказами у справі не можуть бути визнані і рапорти інспекторів ДПС Красноперекопського взводу ДПС (для обслуговування доріг державного значення) при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим Усіченко К.С. та Ткаченко В.Є. (а.с. 25-26), де йде мова про те, що на момент затримання його сина ОСОБА_2 на СП «Перекоп» під час керування автомобілем з причепом, на які у того бути відсутні реєстраційні документи, він, ОСОБА_1. був зупинений в іншому місці – на СП «Турецький Вал» та на іншому автомобілі - «СААБ», де він їхав у якості пасажира та спішив до затриманого сина на СП «Перекоп». Спростування зазначених рапортівё як доказів у справі, представник обґрунтовує тим, що у своїх запереченнях представник відповідача вказує на те, що він ОСОБА_1. був замічений на СП «Турецький Вал» та спішив на СП «Перевал» до затриманого без документів свого сина ОСОБА_2 Таким чином, в різних документах, які надійшли від відповідача УДАІ ГУ МВС України в АРК, місцем затримання його сина – позивача ОСОБА_2 – вказані різні місця – СП «Перекоп», та СП «Перевал», які знаходяться в різних, протилежних один одному місцях Кримського півострова (а.с. 13).
Представник позивача вважає неналежними доказами, які з вказаної причини не повинні прийматися до уваги судом, і рапорти інспекторів ДПС Красноперекопського взводу ДПС Лах В.М. та Забегаліна С.П. (а.с. 23-24), оскільки в кожному з них написано, що він ОСОБА_1. саме йому особисто о 12 годині 30 хвилин надав реєстраційні документи на автомобіль та на причеп і своє посвідчення водія, пояснивши, що документи знаходилися у сонцезахисному козирку, а автомобілем керував він, а не його син ОСОБА_2.
Від представника відповідача - УДАІ ГУ МВС України в АР Крим - до суду надійшли заперечення проти позову, в яких вказаний відщповідач просить суд відмовити в задоволенні позову та провести розгляд справи за відсутності його представника.
Від належно повідомленого відповідача Лах В.М. будь-яких заяв, клопотань або заперечень проти позову до суду не надходило.
Суд заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи та заперечення проти позову, що надійшли, оцінивши їх у сукупності, вважає за необхідне позов задовольнити, з підстав, викладених позивачем у позові та представником позивача у суді під час розгляду справи.
Судом встановлено, що постановою інспектора Красноперекопського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим Лах В. М, який є посадовою особою відповідача УДАІ ГУ МВС України в АРК, позивача ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 1 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень за те, що він 26.01.2010 року о 12 годині 05 хвилин на 62 км автодороги Нова Каховка – Армянськ керував автомобілем «ВАЗ-21134, державний номер НОМЕР_1, не маючи при собі реєстраційних документів на автомобіль та причеп, чим порушив п. 2.1 «б» Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тобто, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суд, задовольняючи позов, зазначає, що відповідачем не надано суду переконливих та беззаперечних доказів, які б спростовували твердження позивача стосовно відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності:
- заперечення проти позову містять посилання на таке місце скоєння правопорушення позивачем (СП «Перевал»), яке не підтверджується іншими матеріалами справи;
- рапорти інспекторів ДПС Усіченко К.С., Ткаченко В.Є., Лах В.М. та Забегаліна С.П, всі чотири виконані комп`ютерним текстом та написані на ім`я заступника командира Красноперекопського взводу ДПС Маковецького Д.В., не містять в собі ні дати їх написання, ні реквізитів їх як вхідних документів, ні жодної візи посадової особи, на ім`я якої вказані рапорти писалися, або будь-якої іншої посадової особи, яка зазначені рапорти розглянула та долучила їх до певної справи або прийняла щодо них певне рішення чи розпорядження;
- з пояснення свідка ОСОБА_4. чітко видно, що під час зупинки працівниками ДАІ автомобіля, на якому рухався він та свідок ОСОБА_3., автомобіль «ВАЗ», держ. номер НОМЕР_1, вже був зупинений і хто саме знаходився в тому авто вони не бачили;
- вказана обставина підтверджується і поясненнями позивач ОСОБА_2, які він написав власноруч 26.01.2010 р. щодо фактів, про які іде мова у позові (а.с. 20);
- викликати та допитати вказаних вище свідків у Армянському міському суді або судом за місцем їх проживання в порядку судового доручення Армянський міський суд позбавлений був можливості, тому що у протоколі про адміністративне правопорушення місцем проживання свідків вказано населений пункт Рівне (без зазначення місто це чи село); в запереченнях проти позову місцем проживання цих же свідків зазначено «село Рівне» без вказівки на район та область; в самих же письмових поясненнях, невідомо ким написаних зі слів свідків (невідомо чи відмовлялися свідки від особистого написання письмових пояснень) місцем проживання свідка ОСОБА_4. вказано знову ж таки «Рівне» (без посилання на місто чи село), а місцем проживання свідка ОСОБА_3. вказано «Рівненська область Рівне».
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є неправомірною та підлягає скасуванню, бо суперечить вимогам ст.ст. 251 КУпАП.
Керуючись ст.ст.2, 4, 6-11, 18, 23, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 247 ч. 1 п. 1, 251 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ :
П озов задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АК № 340561 від 26 січня 2010 року, винесену інспектором ДПС Красноперекопського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим Лах В’ячеславом Миколайовичем, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, визнати незаконною та скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 126 КУпАП закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу зазначеного правопорушення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис)
З оригіналом звірено:
Суддя __________________________