Справа № 2- 2287/2010 року
З А О Ч Н Е
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2010 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді – Рябішина А.О.
при секретарі – Дзюбенко Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, м. Полтава цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, про звернення стягнення на предмет іпотеки, та про виселення, зняття з реєстрації відповідачів, -
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом до відповідачів про стягнення боргу за кредитним договором, про звернення стягнення на предмет іпотеки, зняття з реєстрації відповідачів.
Свої вимоги представник позивача мотивує тим, що відповідно до умов кредитного договору №LM-D/119/2007 від 23.11.2007 року та частини №2 кредитного договору №LM-D/119/2007 від 23.11.2007 року ЗАТ «ОТП Банк» надав ОСОБА_1 кредит в розмірі –111089,0 доларів США із плаваючою (змінною) процентною ставкою за користування Кредитом (3,99% річних + процентна ставка FIDR) для купівлі нерухомого майна.
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором та частини №2 кредитного договору позивач і ОСОБА_1 уклали договір іпотеки №PML-D00/119/2007 від 23.11.2007 року. Згідно до умов даного договору в іпотеку було надано нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка за вказаною адресою загальною площею 0,007 га. кадастровий номер 5324087705:05:001:0214.
Додатково для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором та частини №2 кредитного договору позивач і ОСОБА_2 уклали договір поруки №SR-ML-D00/119/2007 від 23.11.2007 року, згідно якого ОСОБА_2 прийняла на себе зобов’язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 боргових зобов’язань перед позивачем в повному обсязі.
ОСОБА_1 не виконувались зобов’язання за кредитним договором та частини №2 кредитного договору і не сплачував проценти за користування кредитом та не здійснив повернення кредиту, внаслідок чого прострочена заборгованість перед позивачем складає 993158,36 грн., де:
862205,22 грн. – заборгованість по поверненню кредиту (еквівалент в доларах по курсу НБУ (31.08.2010 року – 7,8861./1,0 дол. США – 109332,27 доларів США – на дату оформлення позову);
96763,08 грн. – заборгованість по процентах (еквівалент в доларах по курсу НБУ (31.08.2010 року – 7,8861./1,0 дол. США – 12270,08 доларів США – на дату оформлення позову);
475,0 грн. – штраф по кредиту.
Неодноразові звернення до відповідачів про погашення заборгованості за кредитним договором та частини №2 кредитного договору результатів не дали, повідомлення банку про необхідність сплатити боргу залишені відповідачами без уваги.
Посилаючись на вищевказані договори, позивач просить стягнути вищевказану заборгованість з відповідачів в солідарному порядку, звернути стягнення на предмет іпотеки та висилити, зняти з реєстрації відповідачів з метою реалізації права позивача на продаж предмета іпотеки.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити .
Відповідачі в судове засідання не з’явилися, не повідомивши про причини неявки та їх поважність, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України.
Відповідно до ст.224 ч.1 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні і це підтверджується матеріалами цивільної справи 23.11.2007 р. між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №LM-D/119/2007 від 23.11.2007 року та укладено частину №2 кредитного договору, згідно договору позивач надав ОСОБА_1 кредит в розмірі –111089,0 доларів США із плаваючою (змінною) процентною ставкою за користування Кредитом (3,99% річних + процентна ставка FIDR) для купівлі нерухомого майна.
30.06.2009 року ЗАТ «ОТП Банк» змінило назву на Публічне АТ «ОТП Банк», зміна відбулась у зв’язку з приведенням установчих документів банку у відповідності із вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 року № 514-VІ.
Для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем і ОСОБА_1 укладено договір іпотеки №РLM-D/119/2007 від 23.11.2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Москівцем В.О., реєстровий № 4588.
Згідно із договором іпотеки №РLM-D/119/2007 від 23.11.2007 року для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором №LM-D/119/2007 від 23.11.2007 року та частини 2 кредитного договору надано нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка за вказаною адресою загальною площею 0,007 га. кадастровий номер 5324087705:05:001:0214.
Крім того, для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки №SR-ML-D00/119/2007 від 23.11.2007 року. Відповідно цього договору ОСОБА_2 прийняла на себе зобов’язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 боргових зобов’язань перед позивачем в повному обсязі.
Згідно кредитного договору за користування кредитом ОСОБА_1 зобов’язаний сплатити позивачу відповідну плату. Для розрахунку процентів за користування кредитом виходячи із 3,99 % річних строком до 23.11.2027 року, порядок визначення якого зазначений у кредитному договорі.
Відповідач має заборгованість в сумі 993158,36 грн., де: 862205,22 грн. – заборгованість по поверненню кредиту (еквівалент в доларах по курсу НБУ (31.08.2010 року – 7,8861./1,0 дол. США – 109332,27 доларів США – на дату оформлення позову); 96763,08 грн. – заборгованість по процентах (еквівалент в доларах по курсу НБУ (31.08.2010 року – 7,8861./1,0 дол. США – 12270,08 доларів США – на дату оформлення позову); 475,0 грн. – штраф по кредиту.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частина 2 статті 1054 ЦК України передбачає, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк.
Відповідно до укладеного договору поруки між позивачем і ОСОБА_2 та ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Договором поруки передбачено забезпечення виконання поручителем зобов’язання боржника за кредитним договором у повному обсязі, про що зазначено в договорі поруки.
ОСОБА_1 не виконувались зобов’язання за кредитним договором про внесення щомісячних платежів по поверненню кредиту і сплаті процентів, що передбачено умовами кредитного договору і внаслідок цього позивач звернувся до суду для захисту порушеного права.
Суд прийшов до висновку, що позивач правомірно вимагає повернення суми кредиту а також сплату процентів у примусовому порядку, посилаючись на кредитний договір. Таке право також передбачене ч.2 ст.1050 ЦК України, яка застосовується до правовідносин за кредитним договором.
Суд вважає, що позовні вимоги про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором, про виселення із житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та про зняття з їх реєстрації підлягає відмові з наступних підстав.
Крім того, відповідно до ст.40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком власників чи наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом на підставі рішення суду, яке приймається після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки тільки після виконання іпотекодержателем певних умов щодо письмових вимог і добровільного виселення. Крім того, у вимозі про виселення не вказано, куди саме буде виселено мешканців житлового приміщення, як цього вимагає ч.4 ст.109 ЖК України.
Відповідно до ч.2 ст.109 ЖК України громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.
Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Частиною другою зазначеного Закону, одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а відповідно до ч.1 ст. 30 ЗУ «Про іпотеку» та ст.109 ЖК України, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.
Разом з тим, відповідно до ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовитися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватись від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
Статтею 18 ЗУ «Про іпотеку» іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Статтею 4 зазначеного Закону передбачено державну реєстрацію іпотеки, та зазначено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановлену законодавством.
В будинку, що є предметом іпотеки, проживає п’ять чоловік, двоє з яких є неповнолітніми, інтереси яких невраховані при укладені даного договору іпотеки, а саме: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідно до ч. 4 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Таким чином, суд приходить до висновку, що виселити неповнолітніх членів сім’ї за відсутності дозволу органу опіки та піклування не є можливим, окрім того, під час укладання договору іпотеки такого дозволу також не надавалось.
В частині вимоги про зняття відповідачів з реєстрації слід відмовити з таких підстав, оскільки відповідно до ст. 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання та місця перебування особи здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі і це питання не належить до компетенції суду.
Позивачем по справі були понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі –1700,00 грн., по оплаті послуг ІТЗ – 120,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України «Про охорону дитинства», Закону України «Про іпотеку», Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», ст.ст. 526, 530, 551, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3-4, 15-16, 60, 88, 212, 213, 214-215, 218, 224-226, 292 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний №НОМЕР_1) і ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний №НОМЕР_2) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, рах. №29099002901300 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 21685166) заборгованості за кредитним договором за кредитним договором №LM-D/119/2007 від 23.11.2007 року складає 993158,36 грн., де: 862205,22 грн. – заборгованість по поверненню кредиту (еквівалент в доларах по курсу НБУ (31.08.2010 року – 7,8861./1,0 дол. США – 109332,27 доларів США – на дату оформлення позову); 96763,08 грн. – заборгованість по процентах (еквівалент в доларах по курсу НБУ (31.08.2010 року – 7,8861./1,0 дол. США – 12270,08 доларів США – на дату оформлення позову); 475,0 грн. – штраф по кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір в сумі – 1700,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі – 120,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі десяти днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя (підпис)
ВІРНО: