ПЕЧЕРСЬКИЙ   РАЙОННИЙ   СУД   М. КИЄВА

Справа №2-а-76/11                                                                                      

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И                                              

10  січня 2011 року                                       м. Київ

Суддя Печерського районного суду міста Києва Батрин О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання неправомірними дій та зобов’язання зробити перерахунок пенсії як дитині війни , -

В С Т А Н О В И В :

16 грудня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про зобов’язання нарахувати і виплатити 30% надбавку до пенсії як дитині війни, мотивуючи тим, що згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який введено в дію з 01.01.2006 року позивач належить до категорії громадян України «дитина війни» і на підставі ст. 6 вказаного Закону позивач вважає, що має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Ч. 2 ст. 3 даного Закону передбачено, що державні соціальні пільги дітям війни встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Однак, вказані вимоги Закону не виконуються відповідачем до цього часу. Однією з причин невиконання Закону було призупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік».

Проте, рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року положення п. 12 ст.  71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» про зупинення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційним.

На цих підставах позивач 24.11.2010 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва з заявою провести перерахунок його пенсії. Однак, в задоволенні даної заяви позивачу було відмовлено.

Позивач вважає таку відмову Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва у підвищенні йому пенсії протиправною, в зв’язку з чим звернувся до суду з даним позовом, в якому просив:

- визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва щодо відмови в перерахунку йому підвищення пенсії, як дитині війни – протиправними;

- зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва здійснити перерахунок йому підвищення пенсії, як дитині війни, з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої для відповідного періоду, починаючи з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року з урахуванням виплачених коштів та виплатити йому різницю між перерахованою та виплаченою пенсією за період з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Відповідно до наданих представником відповідача заперечень вбачається, що позивач отримує пенсію за віком в управлінні та належить до категорії «діти війни». При визначенні права на пенсію, громадянам управління керується Законом України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-4 від 18.01.2004 року.  

Вимоги позивача стосуються перерахунку підвищення пенсії позивача як дитині війни з 01.01.2010 року, а порядок обчислення пенсій та підвищень до них, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», єдиного нормативно-правового акту, який регулює дане питання.

Ухвалою суду від 22 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання неправомірними дій та зобов’язання зробити перерахунок пенсії як дитині війни в частині позовних вимог за період з 1 січня 2010 року до 16 червня 2010 року залишені без розгляду.

Враховуючи наведене та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню та слід:

- визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва щодо відмови в нарахуванні позивачу щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 16 червня 2010 року до 31 грудня 2010 року - протиправною.

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва нарахувати та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну 30% надбавку до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 16 червня 2010 року до 31 грудня 2010 року з урахуванням проведених нарахувань.

Суд дійшов до такого висновку, оскільки судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний  захист дітей війни” і ст. 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, позивач визнаний дитиною війни, що стверджується посвідченням, виданим Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва від 11 жовтня 2010 року (а.с. 6).    

Згідно зі ст. 6 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” непрацездатні громадяни мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.      

Згідно зі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року пенсія або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога дітям війни, що виплачується замість пенсії підвищується на 30%  мінімальної пенсії за віком.  

Згідно з ч. 2 ст. 3 даного закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

На момент звернення позивача до суду, нарахування йому доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідачем не здійснено.

Разом з тим встановлено, що з 01.01.2007 р. позивач отримував підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, враховуючи механізм реалізації положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", врегульований шляхом внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.  

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.  

Позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що не заперечується відповідачем, а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 22.05.2008) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов’язана з іншим принципом – відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов’язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це державна соціальна підтримка дітей війни, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.  

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.  

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.

Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов’язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни, тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов’язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.

Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Статтею 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому частиною 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.  

Враховуючи викладене, в контексті положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 22.05.2008 року) та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Прийнятий 27 квітня 2010 року Закон України «Про Державний Бюджет України на 2010 рік» не містить положень, що зупиняють дію Закону України «Про соціальний захист дітей війни» чи його окремих норм .

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню з урахуванням шестимісячного строку звернення до суду з позовом за захистом прав, свобод та інтересів, тобто за період з 16 червня  2010 року  по 31 грудня 2010  року .

  Оскільки суд задовольняє позов, то з відповідача, згідно із ст. 89 КАС України, на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України 3  гривні 40 копійок у відшкодування судового збору. 

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).  

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 2, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України "Про прожитковий мінімум", Законом України «Про Державний Бюджет України на 2010 рік», статтями 2, 9, 69-71, 89,  94, 97,  ст.183-2 КАС України , суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання неправомірними дій та зобов’язання зробити перерахунок пенсії як дитині війни  - задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва щодо відмови в нарахуванні ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 16 червня 2010 року до 31 грудня 2010 року - протиправною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну 30% надбавку до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 16 червня 2010 року до 31 грудня 2010 року з урахуванням проведених нарахувань.

Стягнути з Державного бюджету України на користь   ОСОБА_2  3  (три) гривні 40 копійок у відшкодування судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя