Справа 22-ц- 27056/2010р. Головуючий 1 інстанції: Іванова І.В.
Категорія: із договірних правовідносин Доповідач: Пилипчук Н.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2010 року судова колегія судової палати по цивільним справам апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Пилипчук Н.П.,
суддів: Трішкової І.Ю., Кірсанової Л.І.,
при секретарі Козир Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу
за апеляційними скаргами ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2
на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 06 квітня 2010 року
та на додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 серпня 2010 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, треті особи приватний нотаріус Харківського нотаріального округу ОСОБА_5, Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Відділ реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області про усунення перешкод в праві власності, визнання договору купівлі продажу недійсним, витребування майна із чужого незаконного володіння, виселення та вселення -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що судовим рішенням він визнаний власником квартири АДРЕСА_1, однак не може користуватися належним йому майном, так як ОСОБА_4 поза його волею продала цю квартиру ОСОБА_2 на підставі договору - купівлі продажу від 18 березня 2005 року, який було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_5 Просив усунути перешкоди в здійсненні права власності, визнати договіру купівлі-продажу недійсним, витребування майно із чужого незаконного володіння, виселити ОСОБА_2 та вселити його у спірну квартиру.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник у суді першої інстанції позов не визнали, та пояснили, що договір купівлі - продажу від 18 березня 2005 року був укладений з додержанням вимог діючого законодавства, ОСОБА_2 є добросовісним набувачем, його право власності на спірну квартиру виникло з 18 березня 2005 року.
Відповідачка ОСОБА_4 та приватний нотаріус Харківського нотаріального округу ОСОБА_5 просили розглядати справу за їх відсутністю, проти задоволення позову заперечували.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 06 квітня 2010 року позов задоволено, вирішено усунути перешкоди в праві користування власністю, визнати недійсним договір купівлі - продажу спірної квартири, згідно якого ОСОБА_4 продала , а ОСОБА_2 придбав зазначену квартиру, зобов'язати КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» анулювати реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2, та зареєструвати право власності на ім'ї ОСОБА_3 на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 9 липня 2004 року, виселити ОСОБА_2 та вселити ОСОБА_3
Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 серпня 2010 року вирішено витребувати спірну квартиру із незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати: судовий збір 4 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи 3 грн. 75 коп. з кожного.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати зазначені судові рішення, ухвалити нове, яким у задоволенні прозову відмовити. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу посилається на неповне з*ясування судом обставин справи, на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Посилається на ті самі доводи, якими заперечував проти позовних вимог. Наполягає, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем спірного майна.
У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, що з’явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовою колегією встановлено, що спірною є квартира АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_6 до її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1.
За життя, у 1997 році, ОСОБА_6 на випадок своєї смерті склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла своєму племіннику ОСОБА_3, крім того 19 травня 2002 року та 21 травня 2002 року склала заповіти на користь сторонньої особи ОСОБА_4
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 9 липня 2004 року були задоволені позовні вимоги ОСОБА_3, визнано недійсним заповіти складені ОСОБА_6, посвідчені 19 травня і 22 травня 2002 року та визнано право власності на спірну квартиру за ОСОБА_3
Рішенням колегії суддів апеляційного суду Харківської області від 13 січня 2005 року вищевказане рішення районного суду скасовано та ОСОБА_3 було відмовлено в задоволені позову про визнання недійсними заповітів ОСОБА_6, посвідчених 19 та 21 травня 2002 року.
ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право власності на спірну квартиру та продала її ОСОБА_2 на підставі договору - купівлі продажу від 18 березня 2005 року, який було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_5
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 23.08.2007 року, рішення апеляційного суду Харківської області від 13 січня 2005 року скасовано та залишено в силі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 9 липня 2004 року.
Визнаючи недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири, задовольняючи вимоги про витребування спірної квартири із володіння ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що вказане майно вибуло з володіння та було відчужено всупереч волі власника.
Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись неможна, оскільки вони не відповідають обставинам справи.
Згідно із ч. З ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частиною 1 ст. 388 ЦК передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у певних випадках.
Проте власником спірної квартири на момент її продажу була ОСОБА_4, що підтверджувалось свідоцтвом про право власності за заповітом, виданим 11 березня 2005 року П*ятою Харківською держнотконторою за реєстровим № 2-290, зареєстрованим у КП «Харківське міське БТІ» 13 березня 2005 року, з володіння поза її волі квартира не виходила, ОСОБА_4 квартирою розпорядилася на свій розсуд — продала ОСОБА_2
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 9 липня 2004 року, яким право власності на спірну квартиру визнано за ОСОБА_3 набуло законної сили лише 23.08.2007 року.
Доказів того, що ОСОБА_2 не є добросовісним набувачем позивач не надав, тому підстави для витребування майна від ОСОБА_2 відсутні.
Ураховуючи наведене, у задоволенні позову необхідно відмовити.
За таких обставин, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції, підставою для чого, згідно п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 324 ЦК України, ст. ст. 205, 303, 304, 307, п. 2 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 06 квітня 2010 року та додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 серпня 2010 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, треті особи приватний нотаріус Харківського нотаріального округу ОСОБА_5, Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Відділ реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області про усунення перешкод в праві власності, визнання договору купівлі продажу недійсним, витребування майна із чужого незаконного володіння, виселення та вселення – відмовити.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: