Справа 22-ц- 27448/2010р. Головуючий 1 інстанції: Мартинова О.М.
Категорія: із житлових правовідносин Доповідач: Пилипчук Н.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2010 року судова колегія судової палати по цивільним справам апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Пилипчук Н.П.,
суддів: Кіся П.В., Кірсанової Л.І.,
при секретарі Козир Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2
на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 травня 2010 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - СПРФО Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області про позбавлення права користування житловим приміщенням, скасування реєстрації, виселення та стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що у серпні 2008 року зареєстрував у належній йому квартирі сина ОСОБА_3, за проханням останнього для можливості виїзду у відрядження за кордон. Вказує, що у нього з відповідачем виникли неприязні стосунки відколи відповідач оселився в квартирі разом із жінкою. Зазначає, що відповідач не платить квартирну плату та комунальні послуги, матеріальної допомоги не надає неодноразово наносив йому тілесні ушкодження, з цього приводу він звертався до правоохоронних органів. Наполягає що майже три роки змушений був терпіти образи від відповідача та його жінки, що призвело до погіршення його психофізичного стану.
Після доповнення позовних вимог, ОСОБА_2 остаточно просив позбавити відповідача права користування належною йому квартирою та виселити його на підставі ст. 116 ЖК Української РСР, у зв*язку із неможливістю сумісного проживання, зобов'язати СГІРФО Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області скасувати реєстрацію відповідача за вищевказаній квартирі, стягнути з відповідача 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 травня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог. Вказує на порушення судом норм матеріального, процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Наполягає на доведеності та обґрунтованості заявлених вимог.
У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що спірною є квартира за адресою: АДРЕСА_1, яка на підставі договору дарування від 26 червня 1994 року належить позивачу. В спірній квартирі відповідач зареєстрований з 20.08.2008 року, вселився в зазначене житлове приміщення за згодою його власника на як член сім*ї позивача.
Згідно ч. 1 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника житлового будинку (квартири), які проживають сумісно з ним в належному йому будинку (квартирі), користуються житловими приміщеннями нарівні з власником будинку (квартир), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12.04.1985 року з відповідними змінами та доповненнями, при вирішенні справ про виселення на підставі ст. 116 ЖК України осіб, які систематично порушують правила споживання і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судова колегія вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів того, що відповідач систематично порушує правила споживання і робить неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі, що поведінка носить триваючій антигромадський характер, до нього офіційно застосовувались попередження або заходи громадського впливу, які в подальшому не дали позитивних результатів.
Матеріалами справи підтверджено, що 05.07.2009 р. позивач звертався до Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, із заявою в якій просив вжити заходи до ОСОБА_3, який вчинив сварку. За результатами перевірки винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом конфлікту між сторонами, який мав місце 02.07.2009 р. Під час перевірки було встановлено, що між ОСОБА_2 та його сином ОСОБА_3 на ґрунті сімейно-побутових відносин склалися неприязні стосунки, між ними виникають короткострокові конфлікти, в ході яких громадський порядок не порушувався. Однак, із зазначеної постанови не вбачається, що до ОСОБА_3 офіційно застосовувались попередження або заходи громадського впливу.
За таких обставин правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання законної сили.
Головуючий –
Судді –