РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Овсяннікової А.І.,
Суддів - Ситнік О.М.,
- Сащенко І.С.,
при секретарі - Москаленко Є.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2007 року АКБ «Базіс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову позивач вказав, що 01 липня 2005 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно якого відповідачу надано споживчий кредит у розмірі 30 (тридцяти) тисяч доларів США терміном до 30 червня 2006 року зі сплатою 15 % річних.
25 вересня 2007 року відповідач повернув дев`ять тисяч доларів США.
На час пред’явлення позову позивач просив стягнути 21 тисячу доларів США – заборгованість за кредитом, що становить 106 050 грн. за курсом 1 долар США = 5,05 гривень; 6 973, 75 доларів США, що становить 35 217 грн. 44 коп. – сума нарахованих та неповернутих відсотків; 5 191, 05 доларів США, що становить 26 214 грн.80 коп. – пеня за кредитом; 1 250, 43 доларів США, що становить 6 314 грн. 67 коп. – пеня за відсотками; 1 135, 43 долара США, що становить 5 733 грн. 92 коп. – 3% річних від простроченої суми.
У наступному позивач неодноразово уточнював позовні вимоги і остаточно просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у сумі 44 371 долар 86 центів, що становить 355 028 грн. 13 коп., виходячи з курсу долара: 100 доларів США = 800, 12 грн., з яких 21 тис. доларів США – заборгованість за кредитом, що становить 168 025 грн. 20 коп.; 14 472, 50 доларів США, що становить 115 797 грн. 36 коп. – сума нарахованих т непогашених відсотків; 4 704,29 долара США, що становить 37 639 грн. 96 коп. – пеня за кредитом; 788, 68 долара США, що становить 6 130 грн. 38 коп. – пеня по відсоткам; 3 406, 39 доларів США, що становить 27 255 грн. 20 коп. – 3% річних від простроченої суми та судові витрати.
Справа розглянута у відсутності відповідача.
Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2010 року позовні вимоги задоволено частково: з ОСОБА_2 на користь Банку стягнуто 355 028 гривень 13 коп.; в задоволенні позову про стягнення судових витрат – відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким Банку в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Справа розглянута у його відсутність, при цьому ні він, ні члени його родини повісток не отримували.
Безпідставно відмовлено у задоволенні його заяви про перегляд заочного рішення.
Не враховано, що змінився курс долара США до гривні та збільшення його з 5,05 грн. за 1 долар США до 7,92 грн.
Позивач не попередив його, що валютні ризики під час виконання зобов’язань за договором несе відповідач. Доходи він отримує у гривні і позбавлений можливості купувати долари США на аукціонах з продажу іноземних валют, оскільки умови договору не підпадають під дію цих аукціонів, а заявки на підставі договору не допускаються до участі в аукціонах, тобто, на цей час істотно змінились обставини виконання зобов’язань за договором з його боку.
Крім того, він є інвалідом 2 групи; з 01.06.2009 року скорочений з роботи; сам виховує малолітню дитину.
Не враховано, що єдиним законним засобом платежу є гривня. Однак, сплата відсотків визначена у доларах США.
Колегія суддів, вислухавши суддю – доповідача, пояснення з`явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 01 липня 2005 року між сторонами був укладений договір, згідно умов якого Банк передав, а ОСОБА_2 отримав споживчий кредит у сумі 30 тисяч доларів США зі сплатою 15% річних.
Відповідачем повернуто 9 тисяч доларів США, а тому судом обґрунтовано, виходячи з вимог ст.. 1054 ЦК України, стягнуто залишок суми кредиту у розмірі 21 тисячі доларів США та інші передбачені умовами договору нарахування.
Оскільки судом сума стягнута однією сумою, то рішення підлягає зміні за стягнення конкретної суми за кожним стягненням, виходячи з курсу долара до гривні 100 доларів США – 800,2 грн. станом на 22.12.2010 року.
Що стосується доводів відповідача, то вони судовою колегією не приймаються.
Посилання ОСОБА_2, що ним в іпотеку передано Банку земельну ділянку площею 0,32 га і видавалося доручення працівникам банку на її продаж і цього зроблено не було, що, на його думку, суттєво порушує його права – безпідставні.
Відповідачем дійсно передано в іпотеку земельну ділянку та видано доручення працівникам банку на її продаж, однак це правового значення не має, оскільки Банком ставиться питання про стягнення суми заборгованості, а не звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вибір способу захисту своїх інтересів належить позивачу і звернення стягнення на предмет іпотеки є правом, а не обов’язком Банку.
Безпідставне посилання відповідача і на порушення вимог ст. 192 ЦК України при укладені договору. Позивач має ліцензію на укладання договорів та видачу наявних коштів у доларах і будь-яких порушень законодавства з боку Банку не вбачається. При цьому з відповідача сума боргу стягнута у гривні.
Не приймається судовою колегією і посилання відповідача на необґрунтованість стягнення відсотків у доларах. Кошти видавались у доларах і стягнення відсотків відповідно з урахуванням долару не протирічить ні умовам договору, ні законодавству.
Той факт, що відповідач є інвалідом 2 групи, сам виховує дитину, не працює – не є підставою для звільнення його від сплати коштів.
Не приймається судовою колегією і заперечення відповідача щодо суттєвої зміни курсу долара на час отримання кредиту і на даний час та зросту його курсу з 5,05 гривні за долар до 8 грн. за долар, що суттєво утруднює його можливість по поверненню боргу.
При отриманні коштів відповідач також повинен був врахувати ризик зміни курсу долара, оскільки такий курс є нестабільним.
Крім того, ніщо не заважало відповідачу отримати кошти у гривні, а не в доларах.
Що стосується посилання відповідача про неналежне повідомлення його про час і місце розгляду справи, то колегія виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки.
Справа знаходиться у суді з 26.09.2007 року. По справі 12.12.2007 року було постановлене рішення, яке 20.05.2008 року судом за заявою відповідача було скасовано.
В заяві про скасування рішення суду відповідачем вказано дві адреси його проживання з реєстрацією в с. Тимченки Зміївського району.
Після цього справа неодноразово призначалась до розгляду. Судові повістки про виклик відповідача повертались майже завжди з відміткою пошти за двома адресами: за сплином терміну зберігання або адресат за зазначеною адресою не проживає.
10 листопада 2008 року по справі постановлено друге рішення, яке апеляційним судом скасовано з поверненням його до суду першої інстанції.
При розгляді справи втретє справа також неодноразово призначалась до розгляду. Про розгляд справи на 04.02.2010 року відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ( т. 2 а.с. 60). За його заявою розгляд справи відкладено на 09.03.2010 року. Повідомлення не вручено, будинок зачинено (т. 2 а.с. 77). Розгляд справи відкладено на 21.04.2010 року. Судовий виклик здійснено у відповідності до вимог ст.. 74 ЦПК України і розгляд справи в цей день проведено з дотриманням вимог ст. 74 ЦПК України. З повідомлення пошти вбачається, що телеграма відповідачу за місцем його реєстрації не вручена, оскільки від там не проживає (т. 3 а.с. 85). Судом здійснено додатково оголошення у пресі.
За таких обставин вважати, що розгляд справи здійснено з порушенням вимог ст. 74 ЦПК України – не можна.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 3, 309 ч. 1 п. 1, 313, 314 ч. 2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.
Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2010 року – змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Базіс» 168 420 гривень – еквівалент 21 тисячі доларів США. 116 065 грн. 44 коп. – еквівалент 14472 доларів 50 центів – відсотків по процентам; 37 728 грн. 41 коп. – еквівалент 4 704 долара 29 центів – пені за користування кредитом; 6 325 грн. 21 коп. – еквівалент 788 доларів 68 центів – пені за відсотками; 27 319 грн. 25 коп. – еквівалент 3 406 доларів 39 центів – 3% річних від простроченої суми, а всього 355 858 грн. 31 коп. (триста п’ятдесят п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят вісім гривень тридцять одну копійку).
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -