УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді - Овсяннікової А.І.,
Суддів - Ситнік О.М.,
- Сащенко І.С.,
при секретарі - Москаленко Є.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 17 листопада 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 – про виселення,-
ВСТАНОВИЛА:
у травні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 з участю третьої особи ОСОБА_4 про виселення.
В обґрунтування позову вказав, що з 08 жовтня 2009 року йому на праві власності належить жилий будинок АДРЕСА_1. Раніше власником цього майна була його мати – третя особа ОСОБА_4
На даний час в жилому будинку зареєстровані: він, його брат ОСОБА_3 – відповідач по справі та мати – третя особа.
Відповідач створює неможливі умови для проживання; зловживає спиртними напоями; на їх з матір`ю зауваження не звертає уваги; лається нецензурною лайкою; грубо поводить себе з матір`ю; у будь-який час гучно слухає музику, кидається у бійку.
За фактами хуліганських дій відповідача і він, і мати неодноразово звертались в міліцію і відповідач попереджався про недопустимість такої поведінки у майбутньому.
Оскільки проживати разом з відповідачем неможливо просить виселити його без надання іншого житла та стягнути 1800 гривень за надання юридичної допомоги.
Відповідач позов не визнав і пояснив, що сварки між ними дійсно виникають, але їх ініціаторами є позивач та його співмешканка ОСОБА_5, яких взагалі не влаштовує що він проживає за цією адресою. Крім того, вони перешкоджають йому у спілкуванні з матір`ю.
Третя особа ОСОБА_4 підтримала позов.
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 17 листопада 2010 року ОСОБА_2 в задоволенні позову відмовлено.
Попереджено ОСОБА_3 про недопустимість порушення в майбутньому правил співжиття та вчинення антигромадських дій, які роблять неможливим проживання з ним в одному будинку інших осіб, що тягне за собою виселення без надання іншого жилого приміщення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити його позов, посилаючись на безпідставність неприйняття судом його доводів та заперечень. Факт негідної поведінки відповідача підтвердили допитані в суді свідки. Ініціатором сварок є тільки він.
Колегія суддів, вислухавши суддю – доповідача, пояснення з`явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи ОСОБА_2 з 08.09.2009 року є власником жилого будинку по вулиці АДРЕСА_1.
В жилому будинку зареєстровані сторони – брати та третя особа – їх мати.
Відповідно до вимог ст. 116 ЖК України, якщо наймач, члени його сім`ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушення правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні позову про виселення ОСОБА_3 суд першої інстанції обґрунтовано виходив з тих обставин, що підстав для цього не вбачається.
На підтвердження своїх позовних вимог ОСОБА_2 надано постанови про відмову у порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_3, з яких вбачається, що сварки між сторонами дійсно мали місце з різних побутових причин.
Ініціаторами сварок є як позивач ОСОБА_2, так і відповідач.
Посилання позивача, що відповідач проткнув колеса належної йому автомашини та душив матір висновками цих перевірок не встановлено і не підтверджено.
В процесі розгляду справи такі ж відносини між сторонами продовжували мати місце з остаточним причиненням позивачем відповідачу тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
За таких обставин вважати, що є підстави для виселення відповідача за систематичне порушення правил соціалістичного співжиття не можна.
Раніше будь-які заходи попередження або громадського впливу до ОСОБА_3 не застосовувались.
При цьому судом враховувалось і те, що позивач з матір`ю проживають в окремому будинку, а відповідач – в іншому місці, тобто, в іншому будинку на цій же земельній ділянці.
Разом з тим, порушення правил сумісного співжиття з боку відповідача дійсно мало місце, а тому судом обґрунтовано попереджено його про недопустимість такої поведінки.
Рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.
Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 17 листопада 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -