Справа 22-ц-6374/2010р. Головуючий 1 інстанції: Бородіна Н.М.
Категорія: стягнення аліментів Доповідач: Пилипчук Н.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого – судді: Пилипчук Н.П.,
суддів: Кірсанової Л.І.,
Трішкової І.Ю.,
при секретарі - Козир Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2010 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про припинення сплати аліментів,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що рішенням суду з нього на користь відповідача були стягнуті аліменти до зміни матеріального становища сторін. На даний час змінилося його матеріальне становище, оскільки він з 28.05.2009р. визнаний інвалідом 2-ої групи за загальним захворюванням, потребує постійного лікування та придбання чисельних ліків, тому на даний час він не може сплачувати аліменти колишній дружині та просить суд припинити її право на утримання.
Відповідач проти позову заперечувала, зазначала, що вона є інвалідом 2-ої групи, потребує постійного лікування та придбання ліків.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені, вирішено припинити право ОСОБА_2 на стягнення з ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку та пенсії, присуджених рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10.12.1999 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2010 року ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу посилається на неповне з*ясування судом обставин справи, на порушення судом норм процесуального права. Зазначає, що її пенсія не забезпечує її прожиткового мінімуму. Вказує, що позивач має матеріальну змогу сплачувати їй аліменти, став інвалідом лише нещодавно, його пенсія становить 1 387,71 грн., він проживає в громадянському шлюбі з ОСОБА_4, вони мають дачну ділянку з будинком, також позивач має доньку ОСОБА_5
У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який було розірвано 15.03.2000 року. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10.12.1999 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 було стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку та пенсії, починаючи з липня 1999 року та до зміни матеріального становища сторін.
ОСОБА_2 є інвалідом другої групи з 26.01.1999 року та згідно довідок УПФУ в Київському районі м. Харкова отримує пенсію за віком в сумі 758,33 грн.
Позивач є інвалідом другої групи з 28.05.2009р. за загальним захворюванням, є пенсіонером та згідно довідки УПФУ в Московському районі м. Харкова отримує пенсію за віком у розмірі 1 387,71грн.
Матеріалами справи підтверджено, що у зв*язку із станом здоров*я позивача, після встановлення йому інвалідності, він потребує постійного підтримуючого лікування, на яке він вимушений витрачати значні кошти, таким чином, змінилося його матеріальне становище.
З матеріалів справи також вбачається, що донька позивача - ОСОБА_5 також є інвалідом ІІ групи, не працює, мешкає з чоловіком, який є інвалідом з дитинства, також не працює.
Відповідно до ч. З ст. 82 СК України право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги; платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.
Виходячи з вимог ст.75, 76 СК України, необхідною умовою для набуття права на одержання утримання відповідачки від свого колишнього чоловіка, є її потреба в матеріальній допомозі.
Згідно ч.4 ст. 75 СК України один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Розмір пенсії яку отримує ОСОБА_2 з липня 2009 року відповідно до ст. 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік" є більшим прожиткового мінімуму встановленого у відповідні періоди.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про припинення права ОСОБА_2 на стягнення з ОСОБА_3 аліментів.
Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України з дня набрання законної сили.
Головуючий –
Судді –