Справа № 22-ц-26958/2010 рік. Головуючий 1-ї інстанції: - Трофімов В.С.
Категорія: пенсійні. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 вересня 2010 року. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді: - Кукліної Н.О.,
суддів: - Черкасова В.В., Кокоші В.В.,
при секретарі: - Назаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова - про перерахунок пенсії,
в с т а н о в и л а :
У березні 2010 року ОСОБА_6 звернувся в суд із вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що він є інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, одержує державну та додаткову пенсії, передбачені ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова виплачує йому з 1 січня 2009 року державну та додаткову пенсії у меншому розмірі, чим це передбачено діючим пенсійним законодавством та відмовляється їх перерахувати.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_6 просив суд визнати противоправною відмову управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова у здійсненні йому перерахунку пенсії та зобов’язати відповідача перерахувати й виплатити йому державну та додаткову пенсії відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 1 січня 2009 року.
Відповідач направив до суду письмові заперечення, в яких позовні вимоги ОСОБА_6 не визнав, посилаючись на їх безпідставність.
Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 травня 2010 року позов задоволено.
Визнано противоправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова щодо нездійснення ОСОБА_6 перерахунку та виплати державної та додаткової пенсії.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_6 перерахунок державної пенсії відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 1 січня 2009 року.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова безпідставно не здійснює перерахунок державної та додаткової пенсії ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 визнаний інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII, ОСОБА_6 належить до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивач одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі ст. 50 цього ж Закону.
Розрахунок пенсії ОСОБА_6 проводиться відповідачем виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 3 січня 2002 року № 1 розміру, який складає 19,91 грн., а з 1 вересня 2004 року, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 13 липня 2004 року № 894, - 22,30 грн.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких установлено причинний зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими за 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам 3 групи - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Як передбачено ст. 53 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV, встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. № 523, положення якої стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Натомість, у пункті 2 постанови № 1 від 3 січня 2002 року Кабінет Міністрів України встановив розміри сум, за якими розраховуються пенсії, всупереч положенням зазначених статей Закону, оскільки ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, обґрунтовано визнав, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV не є перешкодою для застосування величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинними законодавством не встановленого іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Підпунктом 12 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI текст ст. 50 Закону № 796-XII було викладено у редакції, за якою особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах, зокрема інвалідам 3 групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
Підпунктом 15 пункту 28 розділу II цього ж Закону ч. 3 , 4 ст. 54 Закону № 796-XII замінено чотирма частинами такого змісту, за яким, у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по 3 групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 12 пункту 28 та підпунктом 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Отже, починаючи з 22 травня 2008 року особи, які є інвалідами 3 групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою та які відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» належать до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинні одержувати державну пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», а також Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», зміни до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( у редакції Закону України від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР) не вносились, дія даних положень не зупинялася.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильного дійшов висновку, що ОСОБА_6 має право з 1 січня 2009 року на призначення державної пенсії у розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції з’ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, дав їм належну оцінку та ухвалив законну й обґрунтовану постанову.
Доводи апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова не є суттєвими та висновків суду не спростовують.
Зважаючи на те, що постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування та ухвалення нового рішення судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 304-1, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова - відхилити.
Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: