УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2007року М.Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді - Вотьканича Ф.А., суддів - Стана І.В., Машкаринця М.М., за участю прокурора - Кураха Ю.М.,
захисника - адвоката ОСОБА_1., засуджених ОСОБА_2. та ОСОБА_3., розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями, які подали засуджені ОСОБА_2. та ОСОБА_3. на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 5 грудня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
уродженець м. Чоп, мешканець АДРЕСА_1, гр. України, українець, з неповною середньою освітою, не одружений, не працював, судимий 18 грудня 2002 року Перечинським районним судом за ч. 2, 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 70, 71 КК України на чотири роки позбавлення волі, - 29 вересня 2004 року постановою Самбірського міськрайонного суду умовно-достроково звільнений строком на один рік одинадцять місяців 14 днів, засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі, - ч. З ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі, ч. 1 ст. 187 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2. призначено три роки шість місяців позбавлення волі, а із застосуванням ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом приєднання до цього покарання частково не "відбутої частини покарання за вироком Перечинського районного суду від 08 грудня 2002 року, остаточно до відбуття призначено чотири роки позбавлення волі.
- ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Ужгорода, мешканецьАДРЕСА_2, гр. України, з середньою освітою, не одружений, не працював, раніше неодноразово судимий і, зокрема,
Справа: № 266
2
30 квітня 2002 року Ужгородським районним судом за ч. 3 ст. 185 , КК України на три роки шість місяців позбавлення волі,
засуджений за ч. З ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2. та ОСОБА_3. до'набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою, а строк відбуття покарання їм визначено рахувати з 17 березня 2006 року, - з часу затримання.
Цивільний позов задоволено, - стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_4. 4000 гривень.
Згідно вироку, ОСОБА_2. та ОСОБА_3. визнані винуватими і засуджені за вчинені злочини при таких обставинах.
4 жовтня 2005 року приблизно о 22 -й годині ОСОБА_2., зайшовши на подвір'я будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, розбивши передню ліву форточку на автомобілі марки «Москвич-408» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, відкрив дверку і умисно, таємно з корисливих спонукань викрав чоловічу шкіряну куртку ( б / у ), чоловіче шкіряне портмоне, мікрочіп до мобільного телефону, посвідчення водія та талон попереджень на ім'я ОСОБА_5., чим спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 481 гривня 40 копійок.
11 жовтня 2005 року приблизно о 24 -й годині, ОСОБА_2. навпроти будинку № 23 по вул. Минайській у м. Ужгороді, умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_4. вчинив на нього напад, під час якого спочатку наніс йому удар правою рукою в обличчя, а після того як останній упав на землю серію ударів ногами по тулубу та заволодів його мобільним телефоном марки «Еріксон Т 65», вартістю 360 гривень, в якому знаходилася сім-«карта» «ЮМС сім-сім» вартістю 40 гривень., чим спричинив ОСОБА_4. матеріальну шкоду на загальну суму 400 гривень. У зв'язку з нанесеними ударами потерпілому ОСОБА_4. заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.
07 березня 2006 року приблизно о 23 -й годині, ОСОБА_2. та ОСОБА_3., діючи за попередньою змовою в групі осіб, у стані алкогольного сп'яніння, умисно, з корисливих спонукань, повторно, розбивши скло на вікні проникли в приміщення деревообробного цеху ПП «Варга», що розташований по вул. Колгоспній б / н у с Сюрте Ужгородського району, звідки таємно викрали зварювальний апарат марки «НЕТРА 101» вартістю 240 гривень. шуруповерт марки «WAGNER w 168 Т» вартістю 125 гривень, перфоратор марки «HILTI ТЕ 22» вартістю 230 гривень, електрофлекс марки «DWT WS 1158» вартістю 150 гривень, електродриль марки «BVR 102 Е» вартістю 130 гривень, електролобзик марки «HAND STICHGEN» вартістю 130 гривень, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_6. матеріальну шкоду на загальну суму 1145 гривень.
В АПЕЛЯЦІЯХ :
- засуджений ОСОБА_2, не заперечуючи правильності встановлення судом фактичних обставин справи та юридичної кваліфікації злочину, вказує про те, що судом першої інстанції йому призначено занадто суворе покарання, що при призначенні покарання суд не врахував те, що він є інвалідом і не бачить на праве око, тому потребує хірургічної операції й стаціонарного лікування, а також про те, що потерпілі претензій матеріального характеру до нього не мають. Просить застосувати до нього ст. 75 КК України.
3
- засуджений ОСОБА_3. вказує про те, що вирок є незаконним та необгрунтованим, що судом допущено істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону. Посилається на те, що судом не взято до уваги, що йому не було вручено копію обвинувального висновку, а також те, що суд не задоволив його клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами і про призначення та проведення повторної стаціонарної судово-психіатричної експертизи. Окрім того посилається на те, що є єдиним годувальником малолітньої дитини. Просить вирок скасувати, а справу провадженням закрити.
Іншими учасниками процесу апеляція на вирок не подавалась.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, основні доводи апеляції, пояснення засуджених ОСОБА_2. та ОСОБА_3. та адвоката ОСОБА_1., які підтримали викладені ними в апеляціях доводи, пояснення прокурора, який вважав вирок суду законним та обгрунтованим, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни вироку не має.
Доводи апеляції засудженого ОСОБА_3. про те, що вирок є незаконним та необгрунтованим, колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Так, як під час досудового слідства так і судового розгляду справи ОСОБА_3. вину у таємному викраденні чужого майна у потерпілого ОСОБА_6. ( крадіжці), вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаній із проникненням у приміщення, визнавав повністю й детально розповідав про обставини вчинення ним злочину разом із засудженим ОСОБА_2., однак заперечував, що злочин учинив у стані алкогольного сп'яніння.
Показаннями потерпілого ОСОБА_6. підтверджено, що 8 березня 2006 року приблизно о 9 - й годині ОСОБА_6., прийшовши на роботу до приміщення, що розташоване на території ТОВ «Сюрте» у с Струмківка Ужгородського району виявив розбите скло на вікнах будівлі зі сторони поля. Зайшовши до приміщення виявив, що зникли 2 електрофлекси /один великий, один маленький/, перфоратор, шуруповерт, електродрель, електролобзик та зварювальний апарат, що знаходився не в кімнаті, а в приміщенні цеху біля деревообробних станків. Зрозумівши, що майно викрадено, одразу ж повідомив про злочин співробітників міліції. 13 березня 2006 року, привізши газовану воду, яку виробляє його цех, у магазин до мешканця с Струмківка ОСОБА_7, довідався від нього, що йому декілька днів назад мешканець села ОСОБА_2. на велосипеді привіз зварювальний апарат і електроінструменти. ОСОБА_7 під час розмови висловив думку, що інструменти ОСОБА_2. викрав із приміщення деревообробного цеху та запропонував їх подивитись. Зайшовши до приміщення гаража побачив електроінструменти та електрозварювальний апарат і відразу ж впізнав їх як такі, що були у нього викрадені в ніч на 8 березня 2006 року. З дозволу ОСОБА_7 одразу ж забрав їх додому, а також повідомив співробітників міліції про те, що знайшов всі викрадені речі.
Свідок ОСОБА_8. підтвердив, що початку березня 2006 року, приблизно о 21 -й
годині до нього додому прийшов мешканець села ОСОБА_2, з яким був ОСОБА_3
Під час розмови вони запропонували купити від них електроінструменти та
електрозварювальний апарат, в тому числі дві нові електродрилі за 100 доларів США. На його
запитання, де він їх взяв, ОСОБА_2. повідомив, що у ОСОБА_6.. Він попросив їх залишити
електроінструменти у нього вдома, однак кошти за них не заплатив. Через декілька днів
зустрівши ОСОБА_6. повідомив йому про те, що викрадені в останнього електроінструменти
знаходяться у нього і попросив їх подивитись. Оглянувши електроінструменти ОСОБА_6.
впізнав їх і забрав як належні--йому-
Такі ж показання, що і свідок ОСОБА_8. дала свідок ОСОБА_9..
З протоколів явок з повинною ОСОБА_2. та ОСОБА_3., відтворення обстановки та обставин події проведених за їх участі, вбачається, що ОСОБА_2. та ОСОБА_3. добровільно, детально розповіли й на місці події показали про обставини, за яких викрали майно у потерпілого гр. ОСОБА_6. ( т. 2, а. с. 25-26,27, 85-88, 90-93).
4
З протоколу огляду та вилучення вбачається, що вилучені та оглянуті електроінструменти є саме тими, які в ніч 07 березня 2006 року були викрадені у ОСОБА_6. і які останньому були передані гр. ОСОБА_7. ( т. 2, а. с. 1.5-16 ).
Висновком товарознавчої експертизи підтверджена вказана у вироку вартість майна, яке було викрадено у потерпілого ОСОБА_6. ( т. 2, а. с. 98-99 ).
Таким, чином вищенаведені докази в їх сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_3. у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у приміщення.
Дії ОСОБА_3. за ст. 185 ч.3 КК України, - ОСОБА_2. за ст. 185 ч.2 КК України -таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, - ст. 185 ч. З КК України -таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення, - ст. 187 ч.1 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, - - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення, кваліфіковані правильно.
З висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи вбачається, що ОСОБА_3. виявляє ознаки вродженої розумової відсталості у вигляді олігофренії легкої ступені дебільності. В період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння міг усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними та розуміти їх протизаконність та наказуємість. Тимчасовий розлад душевної діяльності в даному випадку виключається повністю, так як його дії були цілеспрямованими, зі збереженням орієнтування і не являлись наслідком хворобливих проявів. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Може постати перед слідством і судом ( т. 2, а. с. 134-136). Тому, колегія суддів відхиляє як необгрунтовані доводи його апеляції про призначення та проведення йому повторної стаціонарної судово-психіатричної експертизи. У матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які дані, які би давали підстави сумніватися у вищевказаному висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи, на такі не вказував під час судового так і апеляційного розгляду ОСОБА_3. і на такі не посилається в апеляції.
Колегія суддів також відхиляє як необгрунтовані доводи апеляції засудженого ОСОБА_3. про те, що судом допущено істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, а саме, що судом не взято до уваги те, що йому не була вручена копія обвинувального висновку, оскільки такі спростовуються матеріалами кримінальної справи, з якої вбачається, що 14 червня 2006 року обвинуваченому ОСОБА_3. вручена копія обвинувального висновку.
Окрім цього, колегія суддів відхиляє як необгрунтовані доводи апеляції засудженого ОСОБА_3. про те, що суд не задовольнив його клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами. З протоколу судового засідання не вбачається, що під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_3. заявляв клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами. У матеріалах кримінальної справи відсутні також дані про те, що засуджений ОСОБА_3. подавав зауваження на протокол судового засідання, вказуючи на неправильності чи неповноту, в тому числі про те, що у протоколі не відображено його вищевказане клопотання.
Перевіркою справи в апеляційному порядку не виявлено порушень вимог кримінально-
процесуального закону, які тягнуть скасування вироку та правігення справи та новий
судовий розгляд чи додаткове розслідування.
Доводи апеляції ОСОБА_2. про пом'якшення йому покарання, колегія суддів відхиляє, оскільки при призначенні ОСОБА_2. покарання судом першої інстанції враховані ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу :. негативно характеризується за місцем проживання, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, а також те, що злочин він учинив під час умовно-дострокового звільнення від покарання призначеного йому за вироком Перечинського районного суду від 18 грудня 2002 року.
Покарання засудженому ОСОБА_3. призначено з урахуванням ступеня суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, даних про його особу та пом'якшуючих його покарання обставин, в тому числі щиросердного розкаяння у вчиненому.
З урахуванням наведеного, судова колегія не знаходить підстав для пом'якшення ОСОБА_3. та ОСОБА_2. покарання, в тому числі для застосування до останнього вимог ст. 75 КК України.
Одночасно колегія Суддів, вважає необхідним виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду на те, що засуджені ОСОБА_3. та ОСОБА_2. злочин - крадіжку майна у потерпілого ОСОБА_6., вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у приміщення, вчинили у стані алкогольного сп'яніння, оскільки у підтвердження цього висновку у вироку не наведені будь-які докази.
Окрім цього, колегія суддів, вважає необхідним зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_2. час знаходження його під вартою по підозрі у вчиненні нападу на потерпілого ОСОБА_4. в період з 12 по 14 жовтня 2005 року (т. 1, а. с. 11- 16, 40 - 42 ).
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
апеляції, які подали засуджені ОСОБА_2. та ОСОБА_3. залишити без задоволення.
З вироку Ужгородського міськрайонного суду від 5 грудня 2006 року щодо засуджених ОСОБА_2та ОСОБА_3виключити посилання про вчинення ними злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_2. час знаходження його під вартою з 12 по 14 жовтня 2005 року.
В решті цей вирок залишити без зміни.