Справа № 22-Ц-756/06 Головуючий у І інстанції - Луньова Т.М.
Рядок 17 Доповідач - Здрилюк О.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2006 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Сівчука Є. І.
суддів - Подолюка В.А., Здрилюк О.І.
при секретарі Губарик К.А.,
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідачаОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової і моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду від 07 червня 2006 року.
Особи, які беруть участь у справі:
позивач - ОСОБА_1;
представник позивача - ОСОБА_2;
відповідач - ОСОБА_3;
представник відповідача - ОСОБА_4.
Колегія суддів -
встановила:
Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 07 червня 2006 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 28000 грн. 30 коп. і моральної шкоди в розмірі 10000 грн. відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати це рішення і ухвалити нове - про задоволення позову.
Вважає, що судом допущено неповне з*ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апелянт зазначає, що відповідно до вимог ст.60 ЦПК України вона повністю довела всі обставини, на підставі яких заявлено позовні вимоги, однак суд у рішенні дав неправильну оцінку представленим нею доказам.
В позовній заяві та в судових засіданнях позивач конкретно вказувала на обставини заподіяння їй шкоди відповідачем ОСОБА_3., мотивувала її вину, визначила розмір шкоди та довела причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та наслідками, які настали. Кількість отруєної птиці стверджується як поясненнями самого позивача, так і показаннями свідків ОСОБА_5., ОСОБА_1., ОСОБА_6., розпискою про прийняття яєць. Як власниця загиблої птиці позивач вимог законодавства не порушувала, виконувала розпорядження посадових осіб. Суд невірно оцінив довідку Ковельського венсанзаводу від 17 березня 2006 року, відмовив у задоволенні клопотання про виклик в якості свідка директора заводу ОСОБА_7..
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2, кожен зокрема, апеляційну скаргу підтримали з вищенаведених підстав.
Відповідач ОСОБА_3. в письмовому запереченні просить суд апеляційну скаргу позивача відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що показання свідків ОСОБА_1. (дочки позивача) і свідка ОСОБА_5. (яка є матеріально залежною від позивача) є суперечливими. Свідок ОСОБА_6. показав, що він вніс у супровідну до патологічного матеріалу дані зі слів самої позивачки, вказавши кількість птиці і не перераховуючи її. Свідки ОСОБА_7. та ОСОБА_8. не підтвердили факту незаконної порубки дерев і лише повідомили, що позивачем ОСОБА_1 було встановлено бетонну огорожу, а на земельній ділянці ОСОБА_3. проводилися будівельні роботи.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3. та її представник ОСОБА_4, кожен зокрема, апеляційну скаргу заперечили з вищенаведених підстав.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.І ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач вказувала, що відповідач у червні 2004 року пошкодила паркан, а саме була порвана металева сітка, зламано цементі стовпчики. В позовній заяві позивач тут же вказала, що було пошкоджено 47 стовпчиків (труба) вартістю 41 грн. кожен, 47 секцій сітки вартістю 110 грн. 50 коп. за 1 кв.м, вартість фарбування огорожі становить 1269 грн., встановлення - 1222 грн., а всього на суму 13766 грн. 30 коп., що стверджувалося замовленням від 4 вересня 2002 року (а.с.67). ТзОВ «ОлШе» у відповіді від 24 лютого 2006 року № 38-10/0-03 на адвокатський запит зазначає, що ОСОБА_1 зверталася у вересні 2002 року із проханням виконати роботи по виготовленню та встановленню огорожі в кількості 47 секцій на АДРЕСА_1, проте вказане замовлення товариством не виконувалося (а.с.140). По факту пошкодження паркану позивач ОСОБА_1 до правоохоронних органів не зверталася. На підставі пред'явлених позивачем доказів судом не встановлено факту пошкодження відповідачем ОСОБА_3. належного позивачеві ОСОБА_1 паркану.
Суду також не було представлено доказів причетності відповідача ОСОБА_3. до знищення дерев на земельній ділянці, що знаходиться у користуванні позивача ОСОБА_1, а також до потрави птиці.
Підставно не взято до уваги судом першої інстанції показання свідків ОСОБА_1. та ОСОБА_5., оскільки вони є суперечливими. Крім того, вони є особами, заінтересованими у вирішенні справи на користь позивача ОСОБА_1.
Оскільки судом не встановлено факту заподіяння відповідачем ОСОБА_3. майнової шкоди позивачу ОСОБА_1, то й відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.
Таким чином, суд першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами правильно визначив правовідносини між сторонами і застосував норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.
Доводи апелянта про неповне з*ясування обставин справи та про невідповідність висновків суду обставинам справи не стверджуються жодними доказами і є власним тлумаченням обставин справи, а тому колегія суддів не приймає їх до уваги.
Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому для його зміни чи скасування підстав не вбачається.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити, а рішення Ковельського міськрайонного суду від 07 червня 2006 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.