Справа №22ц-3269 2010 оскаржуване рішення ухвалено під головуванням
Категорія: 53 Каращук О.Г.
Доповідач: Гуцол П.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 липня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: судді Гуцола П.П.
Суддів: Луценка В.В., Денишенко Т.О.
При секретарі: Торбасюк О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Калинівського району в інтересах ОСОБА_2 на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 23 квітня 2010 року у справі за позовом прокурора Калинівського району в інтересах ОСОБА_2 до ТОВ «Калинівське ЕЗДМ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2010 року до суду з позовом звернувся прокурор в інтересах ОСОБА_2 до ТОВ «Калинівський ЕЗДМ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, розрахунку при звільненні відшкодуванні моральної шкоди. Посилаючись на те, що ОСОБА_2 17 липня 2000 році був прийнятий на роботу водієм в ТОВ «Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів» згідно наказу №51-к від 14 липня 2000р., а 30 вересня 2009 році звільнився з підприємства за згодою сторін відповідно до наказу 1290-к від 30.09.2009 року. Змінивши свої позовні вимоги просив стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки виплат по день фактичного розрахунку в сумі 3668 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 15000 грн., т.я. несвоєчасна виплата розрахунку він страждав, хворів, являється інвалідом 3 групи, постійно потребує грошових коштів.
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області в позові прокурора Калинівського району в інтересах ОСОБА_2 до ТОВ «Калинівський ЕЗДМ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі прокурор Калинівського району в інтересах ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що відповідач належних ОСОБА_2 заробітної плати при звільненні його з роботи відповідно ст. 117 КЗпП України не провів розрахунок по зарплаті, тому повинен виплатити ОСОБА_2 його середній заробіток за весь час її затримки по день фактичного розрахунку. Крім того, внаслідок несвоєчасного розрахунку при звільненні ОСОБА_2 з-за відсутності коштів вимушений несвоєчасно лікуватися, зазнав душевних хвилювань, тому просив стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 15 тисяч гривнів. Відповідач мав змогу провести розрахунок при звільненні ОСОБА_2, про що свідчить виплата працівникам ТОВ «Калинівський ЕЗДМ» заробітної плати в сумі 157,9 тис. грн. на протязі серпня 2009р., а також в 2010 році.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, розглянувши справу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції скасуванню і ухваленням нового рішення про задоволення позову частково з наступних підстав.
Встановлено судом, що ОСОБА_2 з 17 липня 2000 року по 30 вересня 2009 рік працював водієм на підприємстві ТОВ «Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів» після цього був звільнений за згодою сторін відповідно до наказу №1290-к від 30.09.2009р.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України зазначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Проте відповідач в порушення вимог ст. 115 і ст. 116 КЗпП України не проводив виплату заробітної плати ОСОБА_2, допустивши заборгованість на 10 грудня 2009 року 2174 грн. 73 коп., а також компенсації невикористаної відпустки в сумі 2413 грн. 80 коп. Але згодом заборгованість по заробітній платі позивачу на суму 2174,73 грн. і компенсація за невикористану відпустку за 60 днів в сумі 2413,80 грн. (а.с. 3, 4, 15, 16, 17, 30) були відповідачем виплачені в березні 2010 року ОСОБА_2
Згідно ст. 117 КЗпП України вказано, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Як видно з матеріалів справи, що середній заробіток за один місяць ОСОБА_2 становить 613 грн. 12 коп., позивач ОСОБА_2 розрахований з роботи відповідачем 30 серпня 2009 році і розрахунку з вини відповідача не проводив, що становить за 6 місяців 3678 грн. (613 грн. 12 коп. х 6 = 3678 грн. 72 коп.), яка підлягає стягненню з відповідача, т.я. затримка розрахунку при звільненні ОСОБА_2 виникла з вини відповідача. Оскільки кошти для виплати зарплати працівником ТОВ «Калинівський ЕЗДМ» виплачував працівником на протязі 2009р. в серпні в сумі 157,9 тис. і в 2010 році 15 тис., тому доводи відповідача про те, що в них на той період були відсутні кошти є безпідставними.
Згідно до ст. 231-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Оскільки ОСОБА_2 являється інвалідом 3 групи, хворіє, з-за відсутності коштів вимушений несвоєчасно лікуватися, що приводить до його страждань, тому відшкодування моральної шкоди підлягає в сумі одної тисячі, яка підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313-316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу прокурора Калинівського району в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 23 квітня 2010 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 3678 грн. 72 коп. і відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно: