Категорія №6.14

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 січня 2011 року Справа № 2а-9879/10/1270

                       Луганський окружний адміністративний суд у складі

            судді:                                    Агевича К.В.

            при секретарі:                      Ворошило О.Є.

            за участю:                              

представника позивача:          Кувічка Л.Є., дов.від25.01.2010 №15/3-39

представника відповідача:           не з’явився,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Біловодського районного центру зайнятості, робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Відкритого акціонерного товариства «Біловодська районна друкарня» про стягнення заборгованості по страхових внесків на випадок безробіття,-

В С Т А Н О В И В:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Біловодського районного центру зайнятості, робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Відкритого акціонерного товариства «Біловодська районна друкарня» про стягнення заборгованості по страхових внесків на випадок безробіття.

Ухвалою від 17 грудня 2010 року за адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі.

У попередньому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив стягнути з відповідача заборгованості по страхових внесках на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у розмірі 1579,73 грн.

У попереднє судове засідання відповідач не з’явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, від нього на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника підприємства та визнання позовних вимог у повному обсязі.(а.с.31).

Заслухавши пояснення представника позивач, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1  статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює  владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 34 Закону України  “Про загальнообов'язкове державне соціальне   страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду загальнообов'язкове державне соціальне   страхування на випадок безробіття (далі Фонд).

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України  “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ” № 1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України “Про зайнятість населення”№ 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної  підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Отже, судом встановлено, що Біловодський районний центр зайнятості являється установою Державної служби зайнятості, та підпорядковується Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1  Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249 являється республіканським органом виконавчої влади.

За змістом статей 38, 39 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від 02.03.2000 року центрам зайнятості надано право контролю за належною сплатою страхових внесків і стягнення відповідної заборгованості та адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, судом встановлено, що Біловодський районний центр зайнятості, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, суб’єктом владних повноважень.

Відповідно до п. 5,6 абзацу 3 частини 2 статті 12 Закону України  “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття; представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.

Судом встановлено, що центри зайнятості населення відносяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду, у той же час повноваження центрів зайнятості також визначені абзацом 11 частини 1 пункту 2 статті 19 Закону України “Про зайнятість населення ”№ 803-XII від 01.03.1991 року, відповідно до якого Державна служба зайнятості має право  стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Можливість вирішення спорів, які виникають у зв’язку зі застосуванням Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”саме у судовому порядку, визначена статтею 39 зазначеного Закону.

Крім того, згідно з п.9.11 Інструкції про порядок нарахування та сплати внесків на загальнообов’язкове  державне соціальне страхування України на випадок безробіття і обліку їх надходження у Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України  16.01.2001 р. № 30/5221 (надалі –Інструкція) усі спірні питання, що виникають між платниками страхових внесків та органами Фонду з приводу нарахування страхових внесків, пені,  стягнення недоїмки, штрафів та адміністративних стягнень, вирішуються в судовому порядку. Подавати позовні заяви та представляти інтереси Фонду щодо стягнення  страхових внесків, пені і штрафів у судах мають право Державний центр зайнятості, центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський  міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Таким чином, судом встановлено, що Біловодський районний центр зайнятості, являючись суб’єктом владних повноважень, відповідно до законодавства має право подавати до суду позовні заяви до фізичних та юридичних осіб щодо стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, пені і штрафів.

Порядок нарахування і сплата внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року, Законом України “Про зайнятість населення ”№ 803-XII від 01.03.1991 року, Законом України від 11.01.2001 року № 2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", Інструкцією про порядок  нарахування та сплати внесків на загальнообов’язкове  державне соціальне страхування України на  випадок безробіття і обліку їх надходження у Фонд загальнообов’язкового  державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України  16.01.2001 р. № 30/5221.

Згідно зі ст.2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року страхування на випадок  безробіття здійснюється за принципами  обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених  законодавством про  працю.

Відповідно до ч.1 статті 4  Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року         страхуванню на випадок безробіття підлягають особи,  які працюють на умовах трудового договору (контракту).     

Згідно з ч.2 ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески; надавати виконавчій    дирекції   Фонду відомості в установленому порядку про прийняття на роботу працівників; заробітну плату працівників, сплату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами.

Пунктом 1.3. Інструкції передбачено, що роботодавцями являються власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи та фізичні особи, які використовуються найману працю.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у Біловодському районному центрі зайнятості реєстраційний № 121500001 (а.с.9).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до ч.2 ст.4 Закону України  “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року відповідач набув статусу платника страхових внесків до Фонду  загальнообов'язкового державного  соціального  страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації у Біловодському районному центрі зайнятості.

Відповідно до статті 17 Закону України  “Про загальнообов'язкове державне соціальне   страхування на випадок безробіття  ”N 1533-III від 02.03.2000 року роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески  один раз на місяць в день одержання  роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці. Зазначена норма знайшла своє відображення в п. 5.3., 5.11 Інструкції.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 статті 1 Закону України від 11.01.2001 року № 2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" встановлені розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для роботодавців - 1,3 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Таким чином, відповідач був зобов’язаний щомісячно в день виплати заробітної плати найманим працівникам сплачувати страхові  внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Відповідно до  п. 7.1. Інструкції контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків здійснюється центрами зайнятості шляхом проведення планових перевірок. Позапланові перевірки здійснюються у разі реорганізації, зміни місцезнаходження або ліквідації підприємства, установи, організації, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Згідно п. 7.4. Інструкції № 339 від 18.12.2000 року за результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, керівником і головним бухгалтером страхувальника. Один примірник акта передається під розписку керівникові або головному бухгалтеру страхувальника, інший залишається в центрі зайнятості, який проводив перевірку. В акті зазначається: за який період проведено перевірку, які виявлено порушення при нарахуванні і сплаті страхових внесків. У разі виявлення під час перевірки простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків (недоїмки) вони до нараховуються та стягуються з нарахуванням пені та накладанням штрафу.

Судом встановлено, що згідно розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків,а також розрахунку поточної заборгованості по страховим внескам, поточні вимоги становлять 1597,73 грн.(а.с.6,7)

Відповідно до п. 5,6 абзацу 3 частини 2 статті 12 Закону України  “Про загальнообов'язкове державне соціальне   страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття. За змістом статей 38, 39 Закону України  “Про загальнообов'язкове державне соціальне   страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року  центрам зайнятості надано право контролю за належною сплатою страхових внесків і стягнення відповідної заборгованості та адміністративно-господарських санкцій.

Враховуючи те, що заборгованість відповідачем станом на день розгляду справи  не сплачена у повному обсязі, вона підлягає стягненню з Відкритого акціонерного товариства «Біловодська районна друкарня».   

Відповідно до ч.2 статті 38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків,  пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Таким чином, позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Біловодського районного центру зайнятості, робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття задовольнити повністю.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Біловодська районна друкарня» (код 02470945) заборгованість по страхових внесках на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у сумі 1579,73 грн. (одна тисяча п’ятсот сімдесят дев’ять грн. 73 коп.).

          Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних  повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

           СуддяК.В. Агевич