2-1893.07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 квітня 2007 року Шевченківський районний суд М.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,при секретарі Алексієнко К.А.,розглянув у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1,ОСОБА_2 до Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради про визнання права власності на самовільні споруди ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1.,ОСОБА_2.звернулися до суду з позовом , в якому просять суд визнати за ними право власності на самовільну споруду.

В позові зазначають,що вони є власниками по 1\2 частині кожен домоволодіння по АДРЕСА_1.

На теперішній час на зазначеній земельній ділянці розташовані споруди,зокрема фундамент літера Д, який був невід*ємною частиною сараю,побудованого в 1977 p.,але сарай зруйнувався,в зв*язку з чим фундамент внесений в техпаспорт як самовільно побудований.

Також в кімнатах 1-5 та 1-2 житлового будинку було проведено перепланування шляхом відокремлення з кожної кімнати частини площі в окрему кімнату,що також зазначено в технічному паспорті як самовільне перепланування.

Посилаючись на те,що вони як власники земельної ділянки мають право зводити на ній господарські будівлі та споруди,до яких відноситься фундамент сараю літера Д, фактично є його власниками,право власності на цю споруду іншими особами не оспорюється та прав інших осіб не порушує,перепланування кімнат проведено з додержанням правил пожежної безпеки, просять суд визнати за ними право власності на самовільну споруду фундамент сараю літера Д по 1\2 частині за кожним та зареєструвати в технічному паспорті перепланування кімнат 1-2 і 1-5.

В попередному судовому засіданні позивачі підтримали свої вимоги та наполягали на їх задоволенні на зазначених вище підставах з ухваленням рішення без призначення справи до судового розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не з*явився,надав письмову заяву,в якій визнав позовні вимоги в повному обсязі ,з проханням слухати справу без участі представника відповідача.

На підставі ст.130,174 УПК України,суд ухвалив рішення в попередньому судовому засіданні без призначення справи до судового розгляду.

2

Всебічно дослідивши обставини справи,оцінивши надані письмові докази,заслухавши пояснення учасників процесу,суд вважає,що позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Як передбачено ст.375 ЦК України,  власник земельної                                                    ділянки має

право будувати  на ній будівлі та споруди, набуває права                                                         власності на

побудовані         споруди         за         умови                                                                                дотримання

архітектурних,будівельних,санітарних норм.

З матеріалів справи вбачається,що позивачі у встановленому законом порядку отримали в користування земельну ділянку 10 по провулку печерському в м. Запоріжжі ,є власниками по 1\2 частині кожен домоволодіння,розташованого на зазначеній земельній ділянці.

Згідно з технічним паспортом, в 1977 р.був побудований сарай літера Д,який відповідно до змін станом на 27.12.2001 р.внесений в реєстрацію як фундамент сараю літера Д (сарай-руйнування)самовільно побудований.

Суду не надано доказів про те,що в процесі побудови сараю літера Д або за наявності його фундаменту літера Д були порушені норми архітектури,будівлі або санітарії.

Оскільки зазначені споруди не приймались в експлуатацію з видачею відповідного розпорядження, вони є самовільно побудованими.

Відповідно до                                                       ст.п.5 ст.37 6     ЦК України,  за вимогою власника

земельної ділянки                                                  суд може визнати за ним право власності  на нерухоме

майно, самовільно                                                     побудоване  на ній, якщо це не порушує права інших

осіб.

На час розгляду справи у суда відсутні відомості про те, що в зв*язку з побудовою самовільних споруд, а саме фундаменту сараю літера Д позивачі порушили права інших осіб, суду надані заяви власників суміжних земельних ділянок , які не заперечують проти оформлення позивачами права власності на ціспоруди, на підставі викладеного суд вбачає всі передбачені законом підстави для визнання за позивачами права власності на самовільні споруди.

В процесі препланування кімнат 1-2 та 1-5 шляхом відокремлення частини площі кожної кімнати і утворення таким чином іншої кімнати позивачі дотримались норм пожежної безпеки, що про що надано докази,відсутність будівельного проекту на перепланування позбавляє їх можливості оформити перепланування позасудовим шляхом.

На підставі ст.375,376 п.5 ЦК України,ст.3,10,11,212-215,218 ЦПК України,суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1,ОСОБА_2  право  власності  на  самовільно  побудований

3

фундамент сараю літера Д ,який розташований на земельній ділянці АДРЕСА_1.

Внести в технічний паспорт домоволодіння по АДРЕСА_1реєстрацію перепланування кімнат 1-2 та 1-5.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів після його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через місцевий суд Шевченківського району м.Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.