Справа № 2-а-1234/10р.

П О С Т А Н О В А

17 грудня 2010 року

          Суддя Жовтневого районного суду м.Харкова Срокіна І.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Харкова про відновлення порушеного права на пенсію, визнання діяльності незаконною та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м.Харкова з позовом до відповідача та просить визнати його діяльність незаконною, зобов’язати провести з 27.04.2010 р. перегляд призначень, нарахувань та виплат державної щомісячної пенсії, встановивши її в розмірі не нижче 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, встановивши її у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком не менше встановленого законом прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, діючого на момент виплати, як це передбачено законодавством, зобов’язати відповідача виплатити заборгованість, яка склалася з 27.04.2010 р., до вступу в законну силу рішення суду з цього питання, з недоплачених сум основної та додаткової пенсії у зв»язку з переглядом їх розмірів та зобов’язати відповідача надалі своєчасно збільшувати та індексувати пенсію у зв»язку з ростом індексу вартості життя та ростом середньої заробітної плати

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, а з 27.04.2010 р. інвалідом 2 групи від захворювання, яке пов»язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 р. та йому призначена пенсія в розмірі фактичних збитків, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, яка не відповідає діючому законодавству. Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на отримання державної пенсії, розмір якої у відповідності до ч.4 ст. 54 вказаного Закону повинен бути не нижчим від 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, розмір якої у відповідності до ст. 50 того ж Закону, повинен складати – 75 % мінімальної пенсії за віком.

          27.05.2010 р. він звертався із завою до відповідача про призначення, нарахування та виплату йому державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю в розмірах, які передбачені ст. 54 п. 4 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ., але Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Харкова в своїй відповіді від 31.05.2010р. відмовило у належному призначенні йому державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю в установлених законом розмірах, чим порушив його права  у зв’язку з чим він вимушений звернутися до суду з даним позовом.

          Враховуючи те, що всі особи, які беруть участь у справі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, то суд у відповідності з ч. 3 ст. 122 КАС України, ухвалив проводити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача надіслав до суду заперечення на позов, в яких зазначив, що позивач знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Харкова, є інвалідом 2 групи віднесений до категорії 1 та отримує пенсію згідно з Законом України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ. Позивачу обчислено пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю згідно зі ст. 50, ст.54 ЗУ №796-ХІІ. Зазначеною статтею передбачено, що розмір пенсії для інвалідів 2 групи не може бути нижче ніж 8 мінімальних пенсій за віком, розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю – не менше 75 % мінімальної пенсії за віком. Ст. 62 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що роз»яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному КМУ, рішення якого є обов»язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб»єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються КМУ відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Постановою КМУ від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» з 01.01.2002 р. встановлено, що виходячи із розміру 19,91 грн. провадиться розрахунок: а) пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ; б)додаткової пенсії, передбаченої Законом № 796-ХІІ. Згідно з постанови КМУ від 13.07.2004 р. № 894 мінімальний розмір пенсії з 01.09.2004 р. збільшується на 12 %. Постановою від 27.12.2005 р. № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2006 р. передбачено збільшення розмірів пенсії, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році по інвалідності – у 3,5 рази. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (пункт 28 розділ ІІ) внесено зміни до Закону України №796-XII, а саме: у статтю 50: «Особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 2-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю – 20% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність. Частини 3 і 4 ст.54 замінено текстом: «У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема: для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році по 2-й групі інвалідності – 200 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Постановою КМУ від 28.05.2008 року №530 врегульовано деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, зокрема громадян, які отримують пенсії, відповідно до Закону №796-ХІІ. Частиною 4 зазначеної постанови з 22.05.2008 року передбачено: - щомісячна додаткова пенсія інвалідам ІІ групи у розмірі 20% від розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність; мінімальний розмір пенсії для інвалідів ІІ групи у розмірі – 965,00 грн. Управління з 01.01.2008 р. по 22.05.2008 р. діяло на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», отже за вказаний період дії Управління щодо виплати пенсії згідно ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були законними, Окрім того, відповідно до ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених за цим Законом. Таким чином основна та додаткова пенсія ОСОБА_1 призначена згідно діючого законодавства.

Позивач через канцелярію суду надав пояснення та зауваження на заперечення проти адміністративного позову, яке було подано Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова, в якому вказано, що всупереч ст. 50, 54 ЗУ № 796-ХІІ та ст.ст. 6,8,19,22,46,92 Конституції України відповідач призначив та виплачує йому основну та додаткову пенсії згідно Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008р. в розмірах значно нижчих, ніж це передбачено ст. 50, 54 ЗУ № 796-ХІІ, та яка істотно звужує обсяг його прав, встановлених ЗУ № 796-ХІІ, а тому є неконституційною та незаконною, а дії відповідача – протиправними. Ст. 62 та 67 ЗУ № 796-ХІІ не дає можливості відповідачу не виконувати ст. 50, 54 ЗУ № 796-ХІІ та звужувати цим обсяг його прав, не призначати та не виплачувати йому пенсію в розмірах, передбачених законом. Вважає, що відповідач перекручує зміст ст.ст. 62, 67 ЗУ № 796-ХІІ та інформація, викладена в запереченнях відповідача взагалі не стосується його позовних вимог. Вважає, що дії Пенсійного фонду є протиправними, незаконними, неконституційними та такими, що порушують його права.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач – ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Харкова та з 27.04.2010р. отримує пенсію як інвалід 2-ї групи по захворюванню, пов'язаному з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС  відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» і віднесений до 1-ої категорії зазначених осіб, що підтверджується копією посвідчення  серії А № НОМЕР_1 та долученими до справи копіями відповідної довідки МСЕК (а.с.5,6).

            27.05.2010 р. ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Харкова із завою про призначення, нарахування та виплату державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю в розмірах, які передбачені ст. 54 п. 4 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ. (а.с.7).

 Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Харкова в своїй відповіді від 31.05.2010р. відмовило ОСОБА_1 у належному призначенні йому державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю в установлених законом розмірах (а.с. 8-10).

         Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що    включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності,  втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших  випадках, передбачених законом.

             Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення  єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 р. № 796 «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

             Відповідно до вимог ч.1 ст.13 зазначеного Закону, держава взяла на себе  відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов’язалася відшкодувати її за пошкодження здоров’я або втрату  працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи.

             Згідно  ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються  у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за заподіяну здоров’ю шкоду, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

         У відповідності до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.  В усіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності – восьми мінімальних пенсій за віком.

        Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   інвалідам 2 групи  призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах 75 % мінімальної пенсії за віком.

         Таким чином, зі ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

         Положення даних норм співпадає з приписом п.4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок  Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ від 30.10.1997 року № 523.

        Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

         Відповідно до вимог ч.3 ст. 46 Конституції України пенсії та інші види соціальних виплат та допоміг, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати  рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

         Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та Законами України державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, визначаються Законом України «Про державне соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

         Абзац 3 ст. 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачає встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

         Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум встановлюються Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

         Тобто, суд зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначених відповідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

        Згідно ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

        На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року та № 654 від 16.07.2008 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

         Згідно ч. 3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 05.10.2006 р. № 231-V встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до 1, 2 ,3 ,4 категорій розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

         Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового прожиткового мінімуму і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

         Наявність у позивача такого права є визначальним  для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).

          Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою КМУ від 30 травня 1997 р. № 523. Ця постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п.2 Постанови від 03.01.2002 р. № 1 «Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», всупереч положень ст. 50, 54 Закону № 796, КМУ встановив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідали розмірам мінімальної пенсії за віком.

           Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, суд приходить до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за  віком.

          Положення ч. 3 ст. 28 Закону  № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

             Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та встановлено, що  у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. по 2 групі інвалідності – 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом «Про державний бюджет України» і не може корегуватися іншими нормативно-правовими актами.

           До того ж, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення п.28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.

          Відповідно до вимог ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова щодо відмови в нарахуванні з 27.04.2010 року основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є протиправними, у зв’язку з чим суд вважає, що нарахуванню підлягає основна та додаткова пенсія ОСОБА_1 з 27.04.2010 року.

           Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов’язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

           ОСОБА_1 були також заявлені вимоги про зобов’язання Управління  Пенсійного Фонду України призначати йому і надалі до виплати пенсію відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи виключно із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

           Як вбачається з наданих позивачем документів йому вже встановлена пенсія відповідно до вищевказаних законів, а подальший перерахунок пенсії відповідно до змін чинного законодавства є загальним обов’язком суб’єктів владних повноважень, на яких покладено застосування вказаного законодавства і судовому затвердженню не підлягає. Майбутні дії або бездіяльність суб’єктів владних повноважень не можуть бути визнані протиправними, у зв’язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення  в цій частині  позовних вимог ОСОБА_1

           Керуючись ст. ст.  19, 46, 64,124,152 Конституції України,   ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 2,3,6-9,11,17,69-71,122,159-163,167,186,254  КАС України, суд

                                                                    ВИРІШИВ:

         Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Харкова про відновлення порушеного права на пенсію, визнання діяльності незаконною та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

         Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 27.04.2010 року відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова здійснити з 27.04.2010 року перерахунок ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 27.04.2010 року по 17.12.2010 р.

          В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Харкова – відмовити.

          Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

          Постанова у повному обсязі викладена 22.12.2010 року.

                                 Суддя                                                                             Срокіна І.І.

                                                                                                   ОСОБА_1

                                                                      61064, АДРЕСА_1

                                                                             Управління Пенсійного фонду України

                                                                               у Жовтневому районі м. Харкова

                                                                               61004, м. Харків, вул. Примакова, 40/42  

     № 2-а-1234/10                                                  

     17.12.2010р.                      

         каб-16                                            

       Жовтневий районний суд м. Харкова направляє на Вашу адресу копію постанови суду від 17 грудня  2010 р .

       додаток: копія постанови суду на 5 арк.

            Суддя

Жовтневого районного суду

       м. Харкова                                                               Срокіна І.І.

                                                                                                   ОСОБА_1

                                                                      61064, АДРЕСА_1

                                                                             Управління Пенсійного фонду України

                                                                               у Жовтневому районі м. Харкова

                                                                               61004, м. Харків, вул. Примакова, 40/42  

     № 2-а-1234/10                                                  

     17.12.2010р.                      

         каб-16                                            

       Жовтневий районний суд м. Харкова направляє на Вашу адресу копію постанови суду від 17 грудня  2010 р .

       додаток: копія постанови суду на 5 арк.

            Суддя

Жовтневого районного суду

       м. Харкова                                                               Срокіна І.І.

                                                                                                   ОСОБА_1

                                                                      61064, АДРЕСА_1

                                                                             Управління Пенсійного фонду України

                                                                               у Жовтневому районі м. Харкова

                                                                               61004, м. Харків, вул. Примакова, 40/42  

     № 2-а-1234/10                                                  

     17.12.2010р.                      

         каб-16                                            

       Жовтневий районний суд м. Харкова направляє на Вашу адресу копію постанови суду від 17 грудня  2010 р .

       додаток: копія постанови суду на 5 арк.

            Суддя

Жовтневого районного суду

       м. Харкова                                                               Срокіна І.І.