Справа №22ц-22017\2009 Головуючий в першій інстанції - Українець Ю.Й.
Категорія - 37 (II) Доповідач - Карнаух В.В.
УХВАЛА
12 листопада 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Ляховської І.Є.,
суддів - Карнаух В.В., Барильської А.П.
при секретарі - Іванюк О.В.
за участю: ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 14 вересня 2009 року про забезпечення доказів за заявою ОСОБА_5, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду із заявою про забезпечення доказів, в обґрунтування якої вказала, що має намір подати позов до суду про визнання права власності на частину спадкового майна після смерті ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_7.
У зв'язку з цим ОСОБА_5, посилаючись на ст.ст.151,152 ЦПК України, просила суд забезпечити докази шляхом накладення арешту на приміщення ОСОБА_4 та заборонити будь-яку підприємницьку діяльність у вказаному приміщенні.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 14 вересня 2009 року заяву ОСОБА_5 про забезпечення доказів задоволено: накладено арешт на приміщення ОСОБА_4, заборонено його продаж, передачу в заставу, міну та інші угоди відчуження приміщення, а також зайняття підприємницькою діяльністю у вказаному приміщенні.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування ухвали судді від 14 вересня 2009 року, оскільки вона постановлена з порушенням вимог процесуального права. А саме: суд, постановляючи ухвалу про забезпечення позову, не звернув уваги на те, що ОСОБА_5 зверталася із заявою про забезпечення доказів; не врахував положення ст. 151 ЦПК України та п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», згідно яких забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, крім випадку, передбаченого ч.4 ст. 151 ЦПК України, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, ОСОБА_2 не був повідомлений про дату розгляду заяви ОСОБА_5 про забезпечення доказів.
Перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 звернулася до суду із заявою про забезпечення доказів шляхом накладення арешту на спірне нежитлове приміщення.
Відповідно до положень ч.2 ст.133 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.
Заява про забезпечення доказів розглядається судом в порядку ст.135 ЦПК України.
Однак, в порушення вищевказаних норм закону, суд першої інстанції, задовольнивши заяву ОСОБА_5, наклав арешт на нежитлове приміщення ОСОБА_4.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом фактично була розглянута заява ОСОБА_5 про забезпечення позову в порядку ст.ст.151-153 ЦПК України, з якою заявниця не зверталася, в той час як заява про забезпечення доказів у відповідності до ст.135 ЦПК України судом розглянута не була.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала судді від 14 вересня 2009 року постановлена з порушенням вимог процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає частковому.задоволенню, а ухвала - скасуванню. Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 14 вересня 2009 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про забезпечення доказів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.