Справа №22ц-21996/2009     Головуючий в першій

Категорія № 26 (1)     інстанції - Грищенко Н.М.

Доповідач - Карнаух В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2009 року колегія суддів  судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Ляховської І.Є., суддів - Барильської А.П., Карнаух В.В. при секретарі - Іванюк О.В.

за участю: представника відкритого акціонерного товариства "АрселомМіттал Кривий Ріг"- Діжак Олени Степанівни, представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26 серпня 2009 року за позовом ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2009 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом та просив поновити йому строк для звернення до суду з позовом та стягнути з відповідача на його користь 125 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26 серпня 2009 року позов ОСОБА_4 задоволено частково: поновлено йому строк позовної давності, стягнуто з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 35 000 грн. та на користь держави - 8,50 грн. судового збору та 1,50 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Суд при ухваленні рішення помилково застосував положення ст.ст.153, 173, 237-1 КЗпП України та не врахував положення підпункту 4.2 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № Ірп/2004, у якому зазначено, що відшкодування моральної шкоди не передбачено для осіб, які підлягають обов'язковому соціальному страхуванню. Суд не врахував, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди. При визначенні розміру суми відшкодування моральної шкоди судом не враховано вимоги п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки воно ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 працював з 09.10.1981 року по 04 травня 2007 року працював слюсарем з ремонту устаткування, підземним слюсарем з ремонту гірничого устаткування, електрослюсарем, підземним кріпильником на шахті імені Артема.

10.01.2008 року рішенням ЛЕК позивачу було встановлено професійне захворювання з діагнозом радикулопатія шийна і попереково - крижова на фоні полісегментарної дископатії з вираженими статико - динамічними порушеннями, стійким больовим і значним периферичним нейросудинним синдромами, нейродистофією у вигляді двостороннього плечелопаткового періартрозу, деформівного артрозу ліктьових і колінних суглобів та трофічними порушеннями на кистях, хронічний бронхіт, ЛН 1 ст.

Висновком МСЕК від 12.03.2008 року ОСОБА_4 первинно було встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 60% та 3 групу інвалідності.

При повторному переогляді у 2009 році висновком МСЕК позивачу встановлено 60% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності, безстроково.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що на час встановлення позивачу вперше 60 % втрати професійної працездатності він перебував у трудових відносинах з ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» і саме відповідач винен у виникненні у нього хронічного професійного захворювання.

Як вбачається з акту розслідування хронічного професійного захворювання № 6 від 26.02.2008 року, причиною профзахворювання позивача є пил, несприятливий мікроклімат, тривала робота в умовах важкої праці.

Згідно п.19 зазначеного акту, винними в порушенні законодавства про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи є адміністрація ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Висновок суду про відшкодування позивачу відповідачем моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп2008р. відповідно до якого, статтею 237-1 КЗпП України громадянам, що потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Доводи відповідача про те, що суд невірно застосував до даних правовідносин положення ст.ст. 153,173, 237-1 КЗпП України не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки первинна втрата професійної працездатності ОСОБА_4 була встановлена з 12.03.2008 року.

Факт спричинення моральної шкоди ОСОБА_4 знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Позивач обмежений в роботі по дому, переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.

Доводи апеляційної скарги щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди та недоведеності вини відповідача у цьому є безпідставними і спростовуються матеріалами справи та висновками суду.

При визначенні розміру моральної шкоди, на думку колегії суддів, судом було враховано роз'яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а саме: розмір моральної шкоди суд визначив в межах заявлених вимог, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стану здоров'я потерпілого, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретні обставини справи.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26 серпня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.