Справа 22ц-21961/09 Головуючий у першій
Категорія - 26 (І) інстанції Грищенко Н.М.
Доповідач Карнаух В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного
суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Ляховської І.Є.,
суддів - Барильської А.П.,Карнаух В.В.
при секретарі - Бондаренко І.В.
за участю: представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому
Розі Дніпропетровської області - Чуплої Ірини Сергіївни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 28 серпня 2009 року за позовом ОСОБА_4 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа відкрите акціонерне товариство «Суха Балка», про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом та просив стягнути з відповідача на його користь 100 000 грн. у відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 28 серпня 2009 року позов задоволено частково: стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі - Фонд) на користь ОСОБА_4 20 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з відповідача 1,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі Фонд ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову позивачу у позові, оскільки суд не врахував, що на підставі ч.27 ст. 77 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" з 01.01.2006 року призупинена дія абзацу четвертого, статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту "е" пункту 1 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності"( надалі - Закону), а, також, на підставі п.22 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", зупинено дію абзацу 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку, підпункту "е" п.1 ч.1 ст. 21, ч.3 ст, 28, абзацу 10 п.7 ч.7 ст.17 та п.7 ч.1 ст. 22, ч.3 ст. 34 Закону, з 01 січня 2008 рік зазначені виплати припинено. Судом не взято до уваги, що Фонд не є належним відповідачем по справі; що позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди; не застосовано тримісячний термін позовної давності та порушено норми процесуального права.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач працював протягом 16 років та 8 місяців у ВАТ «Суха Балка» підземним кріпильником, підземним майстром, підземним заступником начальника, що підтверджується копією трудової книжки.
Висновком ЛЕК УНДІПМ від 24.03.2005 року у позивача встановлено професійне захворювання за діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії, ЛН першого - другого ступенів.
Висновком МСЕК від 30.03.2005 року позивачу вперше було встановлено 15% втрати професійної працездатності з 24.03.2005 року.
Висновком ЛЕК УНДІПМ від 20.11.2008 року йому вперше встановлено 3 групу інвалідності у зв'язку з тим, що професійне захворювання прогресує.
При переогляді у МСЕК 17.12.2008 року позивачу було встановлено 35 % втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, яке пов'язане з тривалою роботою позивача у шкідливих умовах праці, несприятливого виробничого мікроклімату, через те, що ОСОБА_4 підпадав під шкідливу дію пилу, рівень якого перевищував ГДК.
Постановою Фонду № 2871Н від 01.07.2005 року ОСОБА_4 було призначено страхові виплати у зв'язку зі втратою здоров'я.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано керувався ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели до втрати працездатності», яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту його спричинення.
Факт спричинення моральної шкоди ОСОБА_6 у зв'язку з професійним захворюванням встановлений в судовому засіданні. Позивачу протипоказана фізична праця, він обмежений в пересуванні, роботі по дому, переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
У зв'язку з чим доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів спричинення позивачу моральної шкоди, є безпідставними.
Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-рп/2004р., відповідно до якого громадяни, котрим встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.
Згідно рішень Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007, №10 -рп/2008 від 22.05.2008 р. визнано неконституційними зупинення дії абз. 4 ст. 1 Закону п. 22 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 р.» в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку, оскільки законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасувати їх з об'єктивних причин, це створює протиріччя у законодавстві і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Доводи відповідача про те, що суд не врахував що на підставі ч.27 ст. 77 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" з 01.01.2006 року призупинена дія абзацу четвертого, статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту "е" пункту 1 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності", ( надалі - Закону), а, також, на підставі п.22 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", зупинено дію абзацу 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку, підпункту "е" п.1 ч.1 ст. 21, ч.3 ст. 28, абзацу 10 п.7 ч.7 ст.17 та п.7 ч.1 ст. 22, ч.3 ст. 34 Закону, з 01 січня 2008 рік зазначені виплати припинено, є безпідставними, оскільки позивачу втрата професійної працездатності вперше встановлена висновком МСЕК від 24.03.2005 року, на підставі чого він і звернувся до суду з позовом.
При визначенні розміру моральної шкоди, на думку колегії суддів, судом було враховано роз'яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а саме: розмір моральної шкоди суд визначив в межах заявлених вимог, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретні обставини справи та з урахуванням стану здоров'я потерпілого, який, згідно висновків МСЕК за 2005-2008 роки, погіршується і на час розгляду справи позивачу встановлено 35% втрати професійної працездатності.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обгрунтовані і підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області відхилити
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 28 серпня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.