Справа № 22ц-22130/2009     Головуючий в 1-й інстанції

Категорія 26 (І)     Грищенко Н.М.

Доповідач - Карнаух В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Ляховської І.Є.

суддів -     Карнаух В.В., Барильської А.П.

при секретарі -     Іванюк О.В.

за участю: представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - Натанзон Аннети Сергіївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 08 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2009 року представник позивача , якій діє за довіреністю ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (надалі - ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») про стягнення моральної шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов'язків.

В обґрунтування позову зазначив, позивач ОСОБА_4, з лютого 2004 року працює на ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». 05 липня 2007 року під час виконання ним своїх службових обов'язків з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він був травмований.

Висновком МСЕК від 03.10.2007 року первинно йому встановлено 10 % втрати професійної працездатності.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, ст.ст. 1167, 1168 ЦК України, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у сумі 50 000 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 08 вересня 2009 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 грн., в решті позову відмовлено. Стягнуто з ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий збір в сумі 8,50 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1,50 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про стягнення з ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» моральну шкоду в сумі 50000 гривень, оскільки судом порушено норми матеріального і процесуального права. Вважає, що суд не врахував ст.. З Конституції України, та п. 9 Постанови Пленум ВСУ №4 від 31 березня 1995 року , що до розміру відшкодування моральної шкоди.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення Дзержинського районного суду без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 з лютого 2004 року працює на ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», 05 липня 2007 року під час виконання ним своїх службових обов'язків з ним стався нещасний випадок , внаслідок якого він був травмований, було встановлено діагноз: розтрощення другого пальця лівої кисті.

07.07.2007 року було складено Акт № 37 форми Н-1 «Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом».

Висновком МСЕК від 03.10.2007 року первинно йому встановлено 10 % втрати професійної працездатності.

На підставі встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відшкодування позивачу у зв'язку з отриманими ним на виробництві професійними захворюваннями моральної шкоди відповідачем, з вини, якого її й заподіяно.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як вбачається з акту від 07.07.2007 року розслідування нещасного випадку, що стався 05.07.2007 року, розслідуванням встановлено, що особами , діяльність або бездіяльність яких призвела до нещасного випадку є: слюсар -ремонтник (бригадир) ЦРМО№1 ВАТ «АрселорМітталКривий Ріг» ОСОБА_5, та майстер з ремонту обладнання дільниці № 1 з ремонту металургійного обладнання агломераційного та доменних цехів ЦРМО № 1 ВАТ «АрселорМітталКривий Ріг» ОСОБА_6, які порушили вимоги своїх посадових інструкцій.(а.с.10-16)

Доводи апеляційної скарги про невідповідність моральних страждань сумі у 2000 грн. стягнутих коштів, є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м.  Кривого Рогу від 08 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.